Книги Українською Мовою » 💙 Дім, Сім'я » Антипедагогічна поема 📚 - Українською

Читати книгу - "Антипедагогічна поема"

738
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Антипедагогічна поема" автора Люба Клименко. Жанр книги: 💙 Дім, Сім'я / 💛 Любовні романи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 4 ... 34
Перейти на сторінку:
що на знак подружнього примирення тесть подарував Олексі Тарасовичу машину. Ту саму, перед якою вона тепер стоїть із Колею Кузьменком.

— Чингізо Аврорівно (учні весь час перекручували її ім’я, і вона вже до цього звикла)! — він помахав перед її скляними очимам рукою. — Що будемо робити?

Аврора Чингізівна, показавши на машину, наказала Колі:

— Обписуй!

— Так це ж машина Художніка! — виявив повну поінформованість щодо прав власності на машину Коля.

— Обписуй, я сказала!

— Як знаєте! А шо писать?

— Пиши: «Пішов ти на х#$!»

Коля на мить задумався, але тільки на мить. А потім професійно зробив свою справу…

* * *

Цю ніч Аврора Чингізівна спала сном немовляти. Взагалі, відповідно до свого імені, вона зазвичай вставала рано і приходила на роботу о сьомій. Однак сьогодні вона «проспала» і прийшла о восьмій. Червоної машини на шкільному подвір’ї вже не було, але вся школа гула, як вулик.

— Де ти ходиш, Крейсерок? — впіймала її за рукав Лариса Федорівна, вчителька англійської мови, давня подруга зі шкільних літ на прізвисько Ларьок. — Холі-молі![1] Тут таке сталося! Ти ще не в курсі?

— Ні, а що? — «прикинулася чайником» Аврора Чингізівна.

— Художніку розмалювали машину різними матюками!

— Та ти що? Не може бути!

— Я сама бачила.

— І що там було написано?

— Тіпа «fuck you».

— І що тепер?

— Екстрена нарада у директриси.

«Нарада так нарада, — подумала Аврора Чингізівна й солодко позіхнула. — Якби розмалювали мою машину (звичайно, якби вона у мене була), то ніякої наради не було б. А так — зять енного заступника держадміністрації! Цікаво жити в цій країні!».

На нараді члени педколективу гімназії імені Скарбів Трипілля перебували в збудженому настрої.

— …Я вважаю, що цим актом вандалізму було нанесено образу всьому колективу нашої школи, — пафосно сказала директриса гімназії Інна Сергіївна. — Я сама бачила, як діти реготалися, обступивши машину. Людина, яка зробила це, дискредитувала нашу гімназію! Я це так не залишу! Я вже викликала міліцію, а головне, я знайшла балончик, з якого знімуть відбитки пальців, і сховала в кабінеті! І повірте, кожен у цій школі, включно з педколективом, здасть свої відбитки на дефектологію!

— Дактилоскопію, — тихенько підказав їй Євген Євгенович, молоденький учитель математики, директрисин фаворит і Аврорин ворог номер 1.

— Ну да, дактифологію, — «поправилася» директриса.

— А чому ми повинні здавати свої відпечатки? — обурився педколектив. — Невже ви думаєте, що хтось із учителів здатен на таке!

— Для солідарності з учнями! — промовила гідну Педагогіки Європейського Рівня фразу Інна Сергіївна. Насправді все було набагато прозаїчнішим.

— Нє, ну це взагалі… — прошурхотів по вчительскій незадоволений шепіт.

Але Аврора Чингізівна цього вже не чула. Вона кулею вилетіла в коридор, де лавою сунула жива маса учнів.

Серце її несамовито калатало. Вона нервово обводила поглядом учнівську масу і, на щастя, побачила те, що шукала: з-за рогу вигулькнуло знайоме обличчя, на якому, до речі, вже не було вчорашнього виразу безмірної тупості. Здається, Коля чекав її з самого ранку.

Вона кивнула йому, і він моментально опинився біля неї.

— Слухай, балончик… — почала вона, важко дихаючи.

— Я вже усьок, Чингізо Авралівно… Я згадав про це вночі, прибіг зранку, а його вже біля машини не було.

— Він схований у кабінеті директриси… Я її відволічу, а ти…

— Поняв, — не дослухавши, сказав Коля і розчинився в натовпі.

«Як я раніше цього не бачила: Коля має величезні потенції — кмітливий, спритний, дотепний! А я піддалася на стару радянську педагогічну традицію: раз він не вчить математики, раз він нюхає клей, раз він вживає погані слова, значить він — пропаща дитина. Я теж у його віці ненавиділа математику, пила шмурдяк з хлопцями по підворотнях і вживала міцні слівця! І нічого. Варто за нього поборотися!».

Якраз під час цих невинних педагогічних роздумів Аврора побачила, як директриса вийшла з учительської й рішуче рушила до свого кабінету.

Аврора Чингізівна перегородила їй дорогу пласкими грудьми.

— Інно Сергіївно, я б хотіла з Вами переговорити…

— Тільки не тепер, у мене перший урок! — різко відказала та.

— Я з приводу Євгена Євгеновича!

Інна Сергіївна зупинилася.

«Ха!» — Аврора була розумною бабою. Вона правильно розрахувала тактику!

Як було сказано, Євген Євгенович був директрисиним «хлопчиком». Натомість Аврора Чингізівна його люто ненавиділа за те, що він просто не хавав у математиці. Аврора Чингізівна вирішила його спекатися, тож написала листа до асоціації вчителів математики, щоправда поки що не відправила його, а лише поставила до відома директрису, передавши копію листа директрисиній секретарці.

Схвильована Інна Сергіївна викликала свого фаворита «на килим». Євген Євгенович довго сидів у неї і тримав її «за ручку» (принаймні так казала секретарка Віка, яка «випадково» зазирнула в кабінет).

1 2 3 4 ... 34
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Антипедагогічна поема», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Антипедагогічна поема"