Книги Українською Мовою » 💙 Драматургія » Остання ніч 📚 - Українською

Читати книгу - "Остання ніч"

291
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Остання ніч" автора Олександр Павлович Бердник. Жанр книги: 💙 Драматургія / 💛 Поезія. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 4 5
Перейти на сторінку:
А де там паша? Де зелені трави? Де Божий затишок від злочину і страху?

ДЖОРДАНО.

Тепер збагнув Ти все сказав відверто. За це тобі я дякую…

ІНКВІЗИТОР.

Пробач! Минає ніч, і треба поспішати… Що скажеш ти?

ДЖОРДАНО.

Я вже сказав.

ІНКВІЗИТОР.

Зажди! Хвалю тебе за мужність і незламність, Але не розумію, не збагну! Що вибрав ти? Ганьбу і порожнечу! Бо знехтував і мудрість, і життя.

ДЖОРДАНО.

Ми — два світи! Ми — різні дві стихії! Вода й вогонь! Гадюка і орел! Ще на землі обоє, а проте — Вода тече униз, вогонь угору прагне, Не може він горіти вбік чи вниз…

ІНКВІЗИТОР.

Й вода угору може підійнятись, Нагрівшись від вогню…

ДЖОРДАНО.

А охоловши, Дощем спадає. Ні, дарма, дарма Шукати єдності між нами. Так орел З гадюкою ще може розмовляти Про те, про се… Але настане час, І суть своє бере — Орел у небо рветься. І по землі повзе гадюка!

ІНКВІЗИТОР.

Так! Немудрий ти!

ДЖОРДАНО.

Хай вічність нас розсудить!

ІНКВІЗИТОР (йде до дверей).

Що вічність? Тут — Сатурна володіння. Тут царство часу — темне і страшне! Цінуй роки, хапай блаженну мить!

ДЖОРДАНО.

Хапай за піну на верхів’ї хвилі, Чи втримає вона? О, вічний страх Перед безоднею — величною, німою, Яку всі люди смертю нарекли! Нема її! Чи чуєш ти? Не бачу! Сюди поглянь…(Показує у вікно) Вогнистий океан Хвилюється під подихом безмір’я І котить хвилі вічного життя! Сонця, сонця! А біля них — планети! Прегарні люди — ріднії брати. Я чую пісню і палкі вітання І невмирущий поклик з далини! Ото — моя вітчизна і дорога! Не буде їй ні впину, ні кінця… За мною підуть інші… Ваші мури Впадуть у прах, розвіються, мов дим! Ви хочете ягнят своїх тримати У вічних мурах?! То — даремна справа! Людини розум — птах, а не ягня! Настане час, він випростає крила, Вогнисті крила! В небо полетить! Прийди, прийди, благословенна сило — Ясної волі полум’яна мить!

ІНКВІЗИТОР.

Ти божевільний!

ДЖОРДАНО.

Може, й божевільний! Але для вас! А для моїх братів — Новонароджений у зоряне безмір’я, У світ свободи, вірності й кохання!..

ІНКВІЗИТОР (йде по сходах).

Прощай, Джордано! Я зробив, що міг…

ДЖОРДАНО.

Прощай! Між нами проляга навіки Багаття те, що вранці спалахне!..

Гримлять двері, тиша. Зірки щезають в імлі. Насуваються грозові хмари. Спалахують фіолетові блискавиці, страшні перуни потрясають в’язницю. Джордано простягає заковані руки до вікна, кричить захоплено, в екстазі.

ДЖОРДАНО.

О, брате-громе, землю сколихни! Зі сну покори розбуди людей! Свобода — поруч! Чом закриті двері До зореносної безмежної світлиці?!
1 2 3 4 5
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Остання ніч», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Остання ніч"