Читати книгу - "Вірші, Олена Пчілка"

В яснішім, щасливішім світі

Вони знайшли красу свою.

Своїми ж красними дарами

Всіх наділя дівчина та -

Юнак чи старець ветхий - днями

З дарунком в хату поверта.

Хто ж чарівниця тая мила,

Для всіх привітная така,

Що всіх людей тих наділила

Її ласкавая рука?

Не хочу мучити вас, діти,

Навіщо нудитися вам!

Не буду довго я таїти,

Відгадку зараз вам подам:

Та чарівливая дівчина -

То то ж прекрасная весна!

Прийшла та милая година -

І зацвіла краса рясна.

Як стало сонечко світити,

Як огріва около все!

Дитя мале зриває квіти,

Бабуся зіллячко несе...

Гайда, дітки, у садок!

Любо там та мило!

Скільки всяких там квіток

Сей рік уродило!

Повна рожа, мак чубатий,

Між кущами м’ята,

І барвіночок хрещатий

Стелеться до хати.

Там метелики і бджоли,

Пташки-щебетухи,

А в травиці скрізь навколо

Кузки-стрекотухи.

Сонце з неба світить, гріє,

Сяє, мов сміється,

І, як вільна пташка, мрія

До небес несеться.

Годі, діточки, вам спать!

Час давно вже вам вставать!

Гляньте: сонечко сміється,

В небі жайворонок в’ється,

В’ється, радісно співає,-

Він весну вам сповіщає!

А весна та чарівниця

Щиро вам несе гостинця;

Пташка, рибка, звір на волі,

Божа пчілка, квітка в полі,-

Всі весною оживають,

Весну красну прославляють.

Доки мені, неборачку,

Сидіти в запічку?

Я великий, я вже можу

Погасити й свічку!

Що пальчика спекти можна,

Теє добре знаю,

Вже тепер отак на «жижу» -

Губки надимаю:

- Фу!

Ой вишеньки-черешеньки!

Чи великі гроші

Заплатила за вас мама?

Такі ж ви хороші!

Іздалека вже вас видно,

А як стільчик взяти,

Отоді-то вже вас можна

Добре пильнувати! -

Бере стільчичок Галюня,

На його злізає,

Та вишеньки-черешеньки

Любо розглядає.

Чи не взяти б ягідочку,

Або пару, може?

А як, може, сваритиме

Матуся! Ох, боже!..

Каже нянька, що варити

Хотіла матуся...

«Варитимуть», «сваритимуть!» -

Міркує Галюся.

Та хіба вже так багато

Отам позначиться,

Як одною ягідкою Хтось полакомиться?..

Тільки трудно розрізнити

Вишеньки гарненькі,

Бо докупочки зрослися

Хвостики міцненькі.

- Ну, дарма! Ще буде й краще,-

Думає Галюся,-

Я візьму собі дві пари,

Тепер не боюся.

Як повішати на вушка

Сережки неначе,

То сварить не буде мама,

Хоч уже й побаче;

Лише любо засміється,

Любо поцілує,

Та ще більше тих «сережок»

Галі подарує!

Гоп, скок, веселенько,

Одиначка я у неньки;

Мене ненечка пестує

Та смачненьким все годує;

Я ж матусю поважаю

І слухняна виростаю.

Гоп, скок, руки в боки,

Прилетіли три сороки,

Сіли вони на тинок,

Мене кличуть у танок.

У зеленому віночку,

На жовтенькому пісочку,

Як та кізка я стрибаю

І матусю звеселяю.

А сороки-цокотухи

Напилися варенухи,

Біля мене теж стрибають,

Різне птаство звеселяють.

Ну й розумний же наш котик!

Де такий і взявся,

Чи у школі де навчався,

Чи такий вже вдався?

Казку хоч яку вам скаже,

Про жар-птицю, змія,

Пісню всяку заспіва вам,-

Чиста чудасія!

Всякі загадки він знає -

І арифметичні,

Коли хочете, розкаже

Дроби десятичні!

Звідки ж котик теє знає? -

Він книжки читає;

І читає, й розбирає

Та на ус мотає.

Чи ти бач, як умудрився

Зайчик наш убратись?

Бо схотілось йому дуже

Паничем здаватись.

Капелюшок і убрання,-

Все як слід, вважайте!

Але як упорав ушка? -

Теє угадайте.

Котик-мурчик

Мій голубчик!

Він удвох зі мною,

Як риба з водою!

Кашку смачненьку

В мисочку новеньку

Матуся поклали,

На сніданок дали.

Я ту кашку виїдав,

Котик - мисочку лизав.

Коли б мама теє знали,

Були б котика нагнали!

А тим часом він наївся,

Коло мене умостився,

Стиха казочку муркоче,

А я слухаю охоче!

У збаночку молоко,-

Ох, то штука ловка!

Та як його скуштувать?

Не влізе головка!...

Наша киця дуже мудра -

Способу добрала:

У той кухличок вузенький

Хвостика вмочала.

Отже кухлик не звалила,

Зробила обачно,

Тепер хвостик витягає,

Облизує смачно!

Кицьки Нявки іменини

Швидко, швидко надійдуть;

Віншувати до хатини

Всі котяточка прийдуть.

Віншувальну пісню учать

Щонайкращі голоси,

Бас і тенор вже м’яучать,

І сопрано для краси.

Їх учитель научає;

Але треба пильнувать! -

Бо смичка він в лапі має,

Може враз почастувать!..

І котяточка пильнують:

Ноти в лапочки взяли,

Так виводять, так статкують,

На всю школу завели!

Бас поважно тягне гучно,

Тенор - звисока лящить,

А сопрано - милозвучно

Та