Читати книгу - "Вільгельм Телль, Шиллер Фрідріх"

Залишивши цю розмову, всі пішли вітати народного визвольника — Телля.

Ява друга

Гедвіга з дітьми чекає чоловіка, горить хатнє вогнище. До них прибився якийсь полохливий чернець, але Гедвіга також його боялася. Діти вибігли зустрічати батька.

Вільгельм Телль залишився наодинці з ченцем, це був австрійський герцог, гнаний звідусіль. Він просив допомоги. Парріціда порівнював себе з Теллем, на що отримав таку відповідь:

До неба чисті я здіймаю руки,

Тебе ж і злочин твій я проклинаю...

Помстивсь я за святу природу, ти ж

Зганьбив її,— тут спільності немає:

Ти — вбивця, я ж — захисник прав священних.

Телля зворушила все ж таки страшна недоля герцога. Він дав пораду йти в Італію і каятись перед папою, очищаючи цим свою гріховну душу. Хазяїн дому нагодував мандрівника і дав йому на дорогу, пояснивши шлях в Італію. Парріціду відправили, бо йшли люди з вітаннями і своєю вдячністю.

У яві останній

Всі зустріли Телля радісними вигуками. Прийшли привітати селян з перемогою Берта і Руденц. Берта просила селян прийняти їх до свого кола. Вона тепер могла вважати себе повноправною громадянкою, їй селяни пообіцяли свій захист.

Руденц оголосив перед публікою новину про своє одруження з Бертою, і всім своїм кріпакам дав волю.

Знову зазвучала музика, всі закричали:

— Свобода! Свобода! Свобода!