Читати книгу - "Втрачена пара, Алена Бондар"

Глава 3

Кількома годинами раніше в місті Лірі.

У сучасному світі перевертні: не живуть у лісах, не ховаються в горах, не пропадають у пустелях, вони живуть на рівні з людьми та відьмами у місті. Сучасна забудова, великі хмарочоси, окремі селища з приватними будинками, але при цьому місто не втратило своєї родзинки та мальовничості.

Ви можете їхати та спостерігати жваві квартали, які межують з найкрасивішими парками. Багато зелені, квітів, дерев, місць для прогулянок. Огороджені ліси захищені від вирубки, браконьєрства немає і при цьому всі живуть у злагоді. Перевертні дуже люблять природу і завжди її захищають, а вона натомість дарує їм здоров'я.

Чи не надто казково?

Так, є ложка дьогтю в цьому маленькому світі. Перевертні та відьми не те щоб не ладнають, вони  намагаються не конфліктувати відкрито. Є спільні навчальні заклади, саме там юні відьми та перевертні знайомляться один з одним. Також працюють разом, ось тоді й відбувається справжня конкуренція. Кожен із видів хоче довести, що вони розумніші.

Якщо ворожки користуються жіночою хитрістю і просто великі вигадниці, то перевертні показують у всій красі силу звіра, а потім всі вдають, що нічого не сталося, але це скоріше необхідністі. За всіма відкритими конфліктами спостерігає рада і винуватців суворо карають. Повноту влади на себе взяли перевертні й відьмам нічого не залишається, окрім як співпрацювати.

Але завжди є місце: маленьким хитрощам, жіночій чарівності та чаклунству. Нинішнє покоління вже не пам'ятатиме відкритих чвар між ними. Також не вітаються шлюби, як то кажуть: спілкуйтеся, гуляйте, зустрічайтеся, але нічого серйозного. Змішані шлюби досі приймають без особливої радості. Зміни давно назрівали, але ніхто не хотів дивитися правді у вічі.

Ось у такому світі й народився маленький тигр, на ім'я Марк. Клан його батька численний, він же як наступник має поводитись відповідно, але спочатку подорослішати. У свої 10 років він уже мав вірних друзів та бунтівний характер. Чого варто було очікувати, найсильніший серед однолітків, син альфи та найзавидніший наречений серед своїх, але це в майбутньому. Маленькі тигриці намагалися потоваришувати, але як усім хлопчикам у цьому віці йому це було не потрібно.

Самі розумієте, зарано...

Він звик, що його слухають та з ним рахуються, єдині хто міг чесно висловитися це його сім'я і двоє друзів. Матвій і Міха --  двоє найближчих, єдині котрі не дивилися на нього, наче на Маркові корона. Вони живуть по сусідству, гуляють разом та за витівки теж отримують разом.

-- Марк, пробіжімось? Сил вже немає сидіти в місті, - спитав Матвій тихо. 

Їм у цю хвилину пояснювали, про відьмин ліс до якого не можна заходити. Було відверто нудно, літо, спека, а вони слухають повчання старого перевертня про межі.

– А чому нам не можна? Ми сильніші, швидші, – спитав Міха, мабуть, найбільший у комплекції з цієї трійці, але не запальний. Він з дитинства знав, що зможе вистояти практично у будь-якій сутичці, звичайно зі своїми однолітками.

 – За порушення кордонів можуть покарати, відьми чи сам ліс, він зачарований. – відповів Мирон, досвідчений тигр і слідопит. Він вже не раз зустрічався в тому лісі з відьмами у справах і не кожного разу приходив цілим. 

-- Усе він повчає, остерігає, старий вже, - сказав Марк, прикриваючи долонею рота та відвертаючись.

Але старого Мирона не проведеш, він розумів, що рано чи пізно це станеться. Трьох активних тигрів неможливо утримати далеко від просторів казкового лісу.

– Усе, ми зрозуміли! Чи можемо йти? - запитав Матвій, дипломатично зрозумівши, що інакше від них не відчепляться.

– Добре, – відповів Мирон, підвівся і пішов.

 -- Так просто? -- запитав Марк у друзів.

 -- А ти хотів настанов на цілий день? Можу покликати його назад, - видав цей дотепний жарт Міха та був собою вельми задоволений.

 -- Ні, у мене є план, - Марк прикинув, що їм вигадати, щоб всі повірили, що вони у своєму лісі та не потяглися за ними. І зрозумів, що все просто та геніально одночасно. Думка прийшла блискавична.