Читати книгу - "Крило метелика (частина 1), Кіра Леві"

Лев Аркадійович розумів у кораблебудуванні та навігації. Я вирішила його залучити до визначення нашого місцеперебування. На жаль, сьогодні я не підготувалася наперед, щоб зайнятися цим питанням. Мені була потрібна відкрита місцевість. Гарний огляд на небо був на пляжі, але йти туди сьогодні вночі я остерігалася через хижаків, що тинялися навколо табору. Завтра будемо вживати запобіжні заходи — заготовимо дров для багаття, встановимо палубу на катамарані, і з капітаном спробуємо розв'язувати питання, що висить у повітрі: на Землі ми чи ні?

— Я так розумію, що вирішувати сьогодні, що нам робити далі, ви не налаштовані, поки не переконаєтесь, що довкола бродить стадо мамонтів? — запитала, ні до кого конкретно не звертаючись.

Розмова після презентації своїх навичок та умінь затихла. А мене підмивало її продовжити. Бажано, в тому напрямку, що був потрібний мені.

— Ти хочеш щось запропонувати? — спитав Микита. — Говори.

— Мій план простий. Будуємо плоти та сплавляємося вниз річкою на південь. Компас показує той самий напрямок річки, що й у нашому світі. Лише будуємо максимально швидко. Я не знаю, скільки нам потрібно часу, щоб сплавитись до земель з теплим кліматом.

— Шлях річкою безпечніший, — підтримав мене капітан. — І швидший. Берег густо поріс чагарниками. Пішки пробиратися довго, небезпечно та затратно фізично. Течія послужить нашим союзником. За день можна проходити велику відстань, якщо зупинятися тільки на нічліг та ненадовго по потребі.

— Пліт хіба надійний плавзасіб? — стурбовано спитала Ганна.

— Досить надійний. І можна збудувати без жодного цвяха. Все, що потрібно — робочі руки, сокира і з кори чорнотала наплести мотузок. Та й самі гілки цієї п'яти тичинкової верби гнучкі. З них наробимо скріпні кільця для колод. Для наших умов — саме те!

Один з охоронців Панкратова, Олексій, поділився спогадами, як ще хлопцями вони в селі у діда будували пліт і вдало сплавлялися Південним Бугом у Хмельницькій області.

— Тільки будувати доведеться не один, — одразу попередив він.

Я задоволено мружилася, слухаючи чоловіка. Добре, коли є практичний досвід, а не лише теоретичні знання.

Потрібно не забути завтра лісорубам видати рукавички. Три пари матер'яних будівельних рукавичок я брала в похід для цих цілей. Для сплаву річкою у нас із дітьми були тонкі закриті неопренові рукавички.

Люди біля багаття довго обговорювали майбутнє будівництво. Але втома поступово взяла гору. Розмова стала стихати. Іллюша спав, поклавши голову мені на коліна. Я теж відключилася і смикнулася від дотику до плеча.

— Лягай — Микита вказав на розстелені всередині периметру з колод спальники та каремати. Я не помітила, коли їх принесли з намету. Мабуть, заснула не на мить, як мені здалося.

Чоловік допоміг укласти хлопчика. Ліза теж підійшла до мене. Ми влаштувалися на нічліг, не роздягаючись, хоча так хотілося роззутися, прийняти душ, змінити спідню білизну. Тілу не вистачало звичних гігієнічних процедур. Але що вдієш, доводилося терпіти та чекати на той час, коли ми зуміємо налагодити побут.