Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Піранезі, Сюзанна Кларк 📚 - Українською

Читати книгу - "Піранезі, Сюзанна Кларк"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Піранезі" автора Сюзанна Кларк. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 29 30 31 ... 54
Перейти на сторінку:
запитати Однодумця про дещо, та сьогоднішній день був не з тих, коли ми з ним зустрічаємося, тож я знав, що моє запитання має почекати.

Я подався до Шостої Північно-Західної Зали. Граки гучно віталися зі мною, та сьогодні мені було ніколи з ними розмовляти. Послання від 16 вкривало ділянку Хідника приблизно 60 сантиметрів на 80 сантиметрів.

Моє серце закалатало. Я швидко поглянув униз.

І побачив слова:

МЕНЕ ЗВАТИ…

Побачив слова:

…ЛОУРЕНС АРН-СЕЙЛЗ…

Побачив слова:

…КІМНАТА ЗІ СТАТУЯМИ МІНОТАВРІВ…

Що робити? Я знав: допоки послання існуватиме, я відчуватиму сильне бажання його прочитати. І вирішив, що мені залишається єдине: знищити його.

Я побіг назад до Третьої Північної Зали, взяв стару сорочку та трохи крейди. Я пишу «сорочка», та насправді одежина була така пошарпана, що навряд чи заслуговувала на цю назву. Я розірвав її навпіл. А тоді побіг назад до Шостої Північно-Західної Зали. Однією половиною сорочки зав’язав собі очі. Тримаючи другу в руці, опустився на коліна й заходився терти нею поверхню Хідника, позбуваючись слів 16.

За кілька хвилин я зняв пов’язку й поглянув. То там, то тут ще виднілися частини послання.

                                РОЗУМІЛО? МЕНЕ ЗВАТИ

   КА ПОЛІ

ЧИТАТИ ДОСЬЄ НА

                                                ВАЛЕНТАЙН

ТВОЄ ЗНИ

КЕТТЕР

                                                 ЗПЕРЕЧНО

ПРИМАНЮВАВ ІНШИХ ПОТЕНЦІЙНИХ ЖЕРТВ, А Я

    УЧЕНЬ ОКУЛЬТИСТА ЛОУРЕНСА

АРНА-СЕЙ

   АЮ, ВІН ЗНАЄ, ЩО МЕНІ ВДАЛОСЯ ПРОНИКНУТИ

                   УВ ТУТ МАЙЖЕ ШІСТЬ РОКІВ, ЧИ Т

                                                       ВИХІД

РОЗТАШОВАНИ

                  МЕНЕ, ЩО ТИ МОЖЕШ СТРАЖДАТИ

НА

Оскільки в усьому цьому не було ніякого сенсу, принаймні на перший погляд, я сподівався, що це на мене не подіє. (Наразі я почуваюся нормально.) Я став на коліна й написав відповідь.

ШАНОВНА 16!

ДОПОКИ ВИ ПЕРЕБУВАЄТЕ В НАШИХ ЗАЛАХ, ОДНОДУМЕЦЬ НАМАГАТИМЕТЬСЯ ВАС УБИТИ. У НЬОГО ВОГНЕПАЛЬНА ЗБРОЯ!

Я СТЕР ВАШЕ ПОСЛАННЯ, НЕ ЧИТАЮЧИ ЙОГО. ВАШІ СЛОВА МЕНЕ НЕ ЗАЧЕПИЛИ. ВИ НЕ ЗВЕЛИ МЕНЕ З ГЛУЗДУ. ВАШ ПЛАН ПРОВАЛИВСЯ.

БУДЬ ЛАСКА! ПОВЕРНІТЬСЯ ДО ДАЛЕКИХ-ДАЛЕКИХ ЗАЛ, ІЗ ЯКИХ ПРИЙШЛИ!

ПІРАНЕЗІ

Я запитую Однодумця

ЗАПИС ВІД ВІСІМНАДЦЯТОГО ДНЯ ДЕВ’ЯТОГО МІСЯЦЯ РОКУ, КОЛИ ДО ПІВДЕННО-ЗАХІДНИХ ЗАЛ ПРИБУЛИ АЛЬБАТРОСИ

Сьогодні о десятій я прийшов до Другої Південно-Західної Зали, щоб зустрітися з Однодумцем.

Він стояв біля Порожнього Постаменту. На ньому були темно-брунатний вовняний костюм і темно-оливкова сорочка. Його блискучі черевики мали каштановий колір.

— Я хочу дещо в тебе спитати, — промовив я.

— Гаразд.

— Чому ти не був зі мною чесним?

Однодумець набув холодного вигляду й відповів:

— Я завжди з тобою чесний.

— Ні, — заперечив я. — Не завжди. Чому ти не сказав мені, що 16 — жінка?

На обличчі Однодумця приблизно за пів секунди відбилися бундючність, відмова визнавати будь-що, роздратування й неохоча згода.

— Гаразд, — зізнався він. — Гадаю, це цілком справедливо. Та я ніколи не казав, що це не жінка.

Я закотив очі: виправдання було надзвичайно слабке.

— Я місяцями називав 16 «він», — нагадав я, — а ти мене не виправляв — жодного разу. Чому?

Однодумець зітхнув.

— Гаразд. Я нічого не казав, тому що знаю тебе, Піранезі. Ти романтик. Так, ти звеш себе науковцем і прихильником здорового глузду — і здебільшого маєш рацію. Але ти ще й романтик. Я знав: переконати тебе, що 16 становить загрозу, і без того буде непросто. Але коли ти дізнаєшся, що вона жінка, це стане ще важче. Жінка зацікавить тебе незмірно більше. Може, ти навіть закохаєшся. І вже точно не зможеш утриматися від розмов із нею. Знаю, тобі може бути важко в це повірити, але насправді я оберігав тебе. Дуже важливо, щоб ти не довіряв 16, оскільки вона в принципі негідна довіри. Розумієш?

Пауза.

— Що ж, — мовив я, — дякую, що оберігав мене. Я не думаю, що жінці було б так легко схилити мене на свій бік, як ти, здається, натякаєш. Будь ласка, надалі не приховуй від мене нічого.

— Певна річ, — погодився Однодумець і нахмурився. — Хай там як, звідки ти дізнався? — його голос став різким від тривоги. — Ти ж не розмовляв із нею?

— Ні. Бачив її в Шостій Північно-Західній Залі й чув її голос. Вона мене не бачила.

— Ти чув її? — Однодумець стривожився ще більше. — З ким вона розмовляла?

— Із граками.

— О. — Пауза. — Яка чудасія.

Я вирішую пошукати в Покажчику Лоуренса Арна-Сейлза

ЗАПИС ВІД ДЕВ’ЯТНАДЦЯТОГО ДНЯ ДЕВ’ЯТОГО МІСЯЦЯ РОКУ, КОЛИ ДО ПІВДЕННО-ЗАХІДНИХ ЗАЛ ПРИБУЛИ АЛЬБАТРОСИ

Однодумець не помиляється в одному. Я не такий раціональний, як думав. Раніше я всміхався (потай) щоразу, коли бачив, як Однодумець діє з любові до себе, зарозумілості чи гордощів. Був певен, що моїми діями рухає лише Розум. Але я просто обманювався. Раціональна людина ніколи не заговорила б до Пророка в Першій Північно-Східній Залі. Раціональна людина продовжила б чистити Хідник у Шостій Північно-Західній Залі, доки не стерлися б усі сліди послання 16.

Мене заворожує й захоплює не те, що 16 — жінка (принаймні не лише це): річ у тому, що вона ще одна людська істота. Я хочу дізнатися про неї все що можна — чи стільки, скільки можна дізнатися, не збожеволівши. (У цьому й складність.)

Я не розповідав Однодумцеві про послання, написане 16. І не казав, що, коли я стер його, маленькі уривки фраз і речень уціліли, і їх я залишив неторканими.

…ВАЛЕНТАЙН КЕТТЕР(ЛІ)… Тобто Однодумець. Пророк сказав, що Однодумця звати Вел Кеттерлі. Не дивно, що 16 пише про Однодумця, бо 16, за словами Однодумця, одержима ним і хоче його знищити.

…(БЕ)ЗПЕРЕЧНО, ПРИМАНЮВАВ ІНШИХ ПОТЕНЦІЙНИХ ЖЕРТВ, А Я… 16 хвалиться своїми жертвами? Шкодою, якої завдала і планує завдати? Незрозуміло.

…УЧЕНЬ ОКУЛЬТИСТА ЛОУРЕНСА АРНА-СЕЙ(ЛЗА)… Усі дороги незмінно ведуть до однієї людини, цього Лоуренса Арна-Сейлза; на мою думку, він і Пророк — це одна особа.

…(Б)УВ ТУТ МАЙЖЕ ШІСТЬ РОКІВ, ЧИ Т(И)… Що це означає, неясно.

ВИХІД РОЗТАШОВАНИ(Й)… Дивний фрагмент. 16, схоже, хоче розповісти мені про вихід. Але я знаю ці Зали, знаю всі їхні входи та виходи. Вона — ні.

Я пошукав 16 у своєму Покажчику, скориставшись іменем, яким назвав її Однодумець. Її там немає. Тож я пошукаю Лоуренса Арна-Сейлза.

Лоуренс Арн-Сейлз

ДРУГИЙ ЗАПИС ВІД ДЕВ’ЯТНАДЦЯТОГО ДНЯ ДЕВ’ЯТОГО МІСЯЦЯ РОКУ, КОЛИ ДО ПІВДЕННО-ЗАХІДНИХ ЗАЛ

1 ... 29 30 31 ... 54
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Піранезі, Сюзанна Кларк», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Піранезі, Сюзанна Кларк"