Читати книгу - "За лаштунками оплесків, Світлана Прокопенко"

Агнеса Левицька здивовано подивилася на неї, а потім повільно потиснула її руку. У її втомлених очах промайнула ледь помітна тінь подяки.

На благодійному концерті Оленка виступила з особливим натхненням. Її гра на скрипці була сповнена не лише таланту, але й глибокого розуміння людських страждань та надії на прощення. Після її виступу Агнеса Левицька підійшла до неї за лаштунками.

"Дякую тобі, дівчинко," – тихо сказала вона. – "Твоя музика... вона торкнулася мого серця."

Цього вечора старі рани почали зцілюватися. Мелодія прощення зазвучала під зоряним небом театру спогадів, об'єднуючи минуле та майбутнє у гармонійній симфонії життя. Оленка своєю мудрістю та добротою змогла розтопити лід у серці зраненої жінки, даруючи надію на новий світанок. І Софія та Данило, спостерігаючи за своєю донькою з глядацької зали, відчули тиху гордість та розуміння того, що їхнє кохання змогло перемогти не лише підступність та заздрість, але й біль минулого, відкриваючи шлях до зцілення та прощення. Їхня родина стала символом того, що навіть у найскладніших життєвих ситуаціях любов, доброта та мудрість можуть стати ключем до справжньої гармонії та душевного спокою.