Читати книгу - "Зниклий герой, Рік Рірдан"

Аннабет: «Та ви знущаєтеся! Як нам може так не щастити».

Хірон: «Пізніше, дитино! Якщо розповіси їм усе, вони будуть занадто нажахані, щоб почати діяти».

Було божевіллям уважати, що вона так добре може читати вирази їх облич — вони ледве були знайомі, і Пайпер це розуміла. І все ж вона була переконана, що зрозуміла їх, і це лякало дуже сильно.

Аннабет глибоко вдихнула.

— Це завдання Джейсона, — виголосила вона, — отже, йому й вирішувати. Очевидно, що він — дитина блискавки. За звичаєм він може обрати будь-яких двох супутників.

Хтось із будиночка Гермеса крикнув:

— Нехай бере тебе, Аннабет! У тебе найбільший досвід.

— Ні, Тревісе, — відповіла Аннабет. — По-перше, я не хочу допомагати Гері. Щоразу, коли я намагалася це зробити, вона ошукувала мене, або це якось потім відгукувалося. До біса це. Нізащо. А по-друге, я збираюсь на світанку вирушити на пошуки Персі.

— Усе це пов’язано, — сказала Пайпер, не уявляючи, звідки в неї така хоробрість. — Ти ж це розумієш, чи не так? Ця справа і зникнення твого хлопця — усе це пов’язано.

— Як? — утрутилася Дрю. — Коли ти така розумна, то скажи як?

Пайпер спробувала сформулювати відповідь, але марно.

Аннабет її врятувала.

— Можливо, ти маєш рацію, Пайпер! Але якщо це пов’язано, я з’ясую все з іншого кінця — шукаючи Персі. Як я вже казала, я не збираюсь рятувати Геру, навіть якщо її зникнення спричинить бійку між рештою олімпійців. До того ж є ще одна причина, чому я не можу піти. У пророцтві сказано протилежне.

— Воно каже, кого я оберу, — погодився Джейсон. — Горно і голуб зруйнують кайдани. Горно — це символ Вул... Гефеста.

У Нісси, яка стояла під прапором Дев’ятого Будиночка, опустилися плечі, наче їй в руки сунули тяжке ковадло.

— Якщо тобі потрібно боятися землі, — сказала вона, — не слід подорожувати суходолом. Знадобиться повітряний транспорт.

Пайпер хотіла крикнути, що Джейсон може літати. Але потім передумала. Це йому вирішувати, що можна розповідати, а він не поспішав розголошувати подробиці. Мабуть, вирішив, що достатньо налякав усіх, як для одного вечора.

— Летюча колісниця зламана, — продовжила Нісса, — а щодо пегасів, то вони залучені до пошуків Персі. Але, можливо, будиночок Гефеста зможе чимось допомогти. Поки Джейк недієздатний, я за старшу. Тож я буду добровольцем для завдання.

У її голосі не було запалу.

І тоді підвівся Лео. Він поводився так тихо, що Пайпер майже забула про його існування. А це було зовсім несхоже на Лео.

— Це про мене, — сказав він.

Його сусіди по будиночку заметушилися. Декілька спробували всадити його назад, але він встояв.

— Та кажу вам, це про мене. Я впевнений. І в мене є план щодо труднощів із пересуванням. Дайте мені спробувати. Я можу все виправити!

Якусь мить Джейсон розглядав Лео. Пайпер була впевнена, що він йому відмовить. Але він усміхнувся.

— Ми разом із самого початку, Лео. Певно, буде слушно, якщо підеш саме ти. Знайди нам крила, і ти в ділі.

— Отож бо! — переможно здвигнув ліктем Лео.

— Це небезпечно, — попередила його Нісса. — Нестатки, чудовиська, жахливі страждання. Можливо, що ніхто з вас не повернеться живим.

— О! — раптом Лео припинив здаватися таким захопленим. Але потім він пригадав, що всі дивляться. — Тобто... О, круто! Страждання? Я обожнюю страждання! Зробімо це!

Аннабет кивнула.

— Тепер, Джейсоне, тобі потрібно обрати третього учасника завдання. Голуб...

— Ох, залюбки! — Дрю вже була на ногах і осліплювала Джейсона усмішкою. — Голуб — це Афродіта. Це кожний знає. Я цілковито твоя.

Пайпер стиснула кулаки. Вона зробила крок уперед.

— У жодному разі.

Дрю закотила очі.

— Ох, благаю тебе, смітнице, відчепися!

— Видіння від Гери було в мене. Не у тебе. Це повинна зробити я.

— У кого завгодно може бути видіння, — сказала Дрю. — Ти всього лише опинилась у слушному місці в слушний час.

Вона повернулася до Джейсона.

— Слухай, бійки, я певна, дуже важливі. Ну і люди, які майструють усіляке... — вона подивилася на Лео з презирством. — Ну, гадаю, хтось таки має забруднити руки. Але тобі потрібна на своєму боці привабливість. Я можу бути дуже переконливою. І стану тобі у великій пригоді.

Таборяни почали шепотіти про те, що Дрю і справді була досить переконливою. Пайпер уже бачила, як Дрю їх переконала. Навіть Хірон почісував бороду, наче раптом побачив сенс в участі Дрю.

— Ну... — сказала Аннабет. — За формулюванням пророцтва...

— Ні! — звук власного голосу здався Пайпер дивним. — Я мушу піти.

І тоді сталося дещо неймовірне. Усі почали кивати, бурмотіти, що Пайпер, певно, теж має рацію. Дрю з недовірою огледілася. Кивали навіть деякі таборяни з її будиночка.

— Отямтеся! — гаркнула Дрю на натовп. — На що взагалі здатна Пайпер?

Пайпер хотіла було відповісти, але її впевненість уже починала слабшати. Що вона може запропонувати? Вона не з тих, хто б’ється, чи складає плани, чи все ремонтує. У неї не було жодних здібностей. Вона тільки й уміла, що потрапляти в неприємності та час від часу переконувати людей робити всілякі дурниці.

До того ж вона була брехлом. Їй потрібно було піти на завдання з причин, що різнилися від Джейсонових. І якщо вона таки піде, то все закінчиться її зрадою всіх тут присутніх. Пайпер чула той голос зі сну: «Виконаєш наш наказ — і зможеш піти живою». Як можна було обирати між допомогою Джейсону і допомогою батькові?

— Що ж, — вдоволено промовила Дрю. — Гадаю, ми із цим розібралися.

Раптом усі разом охнули. Вони витріщилися на Пайпер, наче та щойно вибухнула. Що вона вже знову накоїла? І тоді дівчина усвідомила, що її оточує червонувате світло.

— Що таке? — випалила Пайпер.

Вона подивилась угору, але там не було жодного палаючого символу, як над Лео. Тоді подивилась униз і скрикнула.

Її одяг... у що, дідько, вона була вдягнена? Пайпер