Читати книгу - "Батько подруги. Заборонений зв'язок., Ярл Конг"

- Ти де? - З місця в кар'єр починає товариш, отже, я не дарма відповів, вкотре не проігнорувавши.

- В лісі.

- Де? - Ну, авжеж, я в лісі був, напевно, років вісім, чи дев'ять тому, коли ми з донькою ходили збирати листя та каштани для різних виробів в школу, тож Єгор в легкому шоку. Та що Єгор, я сам особисто досі не можу повірити, що я тут, серед студентів, і мене зачепила за живе одна блондиночка. Без здорових цицьок, розмальованого писка, і навіть її волосся схоже натуральне, від природи.

- А що ти там забув?

А я що казав? Ліс це, напевно, останнє місце, де мене можна зустріти. Ну, ще парки, кінотеатри, та і прості театри сюди входять. Коротше, не на роботі, і вже в друга ступор.

- Ти щось хотів? - Зустрітися, випити, обговорити робочі питання, байдуже, нехай вивалює і потім я вирішу, наскільки це важливо. Наскільки важливіше, ніж ця дівчина, яка покинула палатку, явно боячись, щоб я її там не затиснув. Та ще навіть не вечір. Ще встигнемо. Тут я мав потерти руки в передчутті, та одна з них зайнята телефоном, а інша поправляє штани в районі паху, бо якось негоже так відверто зброю демонструвати перед студентами. Навіть якщо вона в чохлі.

- Скоріше ти хотів. Хочеш. І будеш хотіти.

- Давай без цих тупоголових загадок.

- Окей, конкретно так конкретно, де тебе забрати? В якому ти лісі? Або хоча б скинь геолокацію, я за тобою заїду, якщо ти не на тачці.

- Навіщо мене забирати? Що ти придумав?

- Не я, Кароліна. Вона в місті. Дуже хоче з тобою побачитися...