Читати книгу - "Оповіді визволителя"

Має флот і свою ППО, і дуже потужну авіацію флоту, яка до ВПС і авіації ППО країни геть зовсім не належить. І всюди потрібні, звичайно, найрозумніші, найбільш фахові, найсміливіші і рішучі, найсильніші і витривалі.

4

А от всі інші потрапляють до Сухопутних військ.

Найкращих, хто потрапив сюди, направляють, звичайно, за кордон. Нехай звільнені народи милуються на своїх визволителів! Тут потрібні найкращі, щоб не осоромитися перед Європою. Це зрозуміло. Чи багато туди потрібно, в цю саму звільнену Європу? Ой, багато!

Візьмемо, наприклад, ФРН, реваншистську державу і її люту армію Бундесвер, яким у нас в Союзі щодня лякали всіх, від піонерів до пенсіонерів. Так ось, цей самий реваншистський Бундесвер мав 12 дивізій. Всього. Всяких. Танкових, мотопіхотних, єгерських, гірсько-піхотних і повітрянодесантних. Всього лише дванадцять. Всі ці 12 дивізій зведені в три корпуси, армій у них немає.

Так ось, проти цих 12 дивізій ми тільки в НДР тримали 5 (п’ять!) армій Сухопутних військ і одну повітряну армію ВВС. Всі ці шість армій іменувалися ГСВГ[13] — Група радянських військ у Німеччині.

Крім ГСВГ була ще Північна група військ — СГВ[14], це радянські війська в Польщі, і Південна група — ЮГВ[15], в Угорщині. Всі ці три групи військ потрібно було комплектувати найкращими з найкращих. А в 1968 році до них додалася ще й Центральна група військ в Чехословаччині.

Ті молоді солдати, які з якихось причин не потрапили до сотень тисяч кращих з кращих, які служили в звільненій Європі, потрапляли до Сухопутних військ, тільки вже на території Радянського Союзу. Прямо скажемо: після численних відборів мільйонів найкращих тут залишаються солдати відмінні, проте не настільки відмінні, як, наприклад, в ГБ, в ПВ КДБ, ВВ МВС, в ВДВ, РВСН, ППО країни, ВПС, ВМФ, ГСВГ, СГВ і ЮГВ.

Солдати, які залишилися, звичайно, відмінні, першокласні, проте... вже трошки не те.

Так ось, Сухопутні війська на території Радянського Союзу були об’єднані в 16 округів. У кожному з восьми прикордонних військових округів — кілька армій, загальновійськових і танкових. У внутрішніх округах армій немає, а є дивізії — мотострілецькі і танкові, бригади — артилерійські, повітряно-штурмові та інші. І всі ці армії і групи армій треба укомплектувати, тільки цього разу не найкращими, а тими, що залишилися.

Та як комплектувати таку армію, коли у нас на полях врожаї нікому прибирати?

Сухопутні війська мали свої ВДВ, які носили таку ж форму, проте були підпорядковані командувачам округів — можна сказати, це не ВДВ взагалі, а ВДВ Сухопутних військ. Їх офіційна назва — Війська спеціального призначення, а коротше — СпН[16].

Мали сухопутні війська й свою авіацію. Були також Ракетні війська Сухопутних військ, ППО Сухопутних військ і багато, багато іншого. І при відборі сюди діяли такі ж жорсткі стандарти, як і при відборі в ВДВ, ППО країни, ВПС і РВСН.

І ось тільки після цього всі ті, що залишилися, надходили на комплектування мотострілецьких і танкових дивізій.

Отже, ешелон новобранців привезли в дивізію.

Кращих відразу забирають в окремий ракетний дивізіон дивізії. Це головна ударна сила дивізії. Шість пускових установок, кожна з яких може зробити по три Хіросіми. Після цього кращих забирають в окремий розвідувальний батальйон. Це і зрозуміло: кращих — в розвідку. Потім кращих з решти вибирають окремий протитанковий дивізіон і окремий батальйон зв’язку. Все це входить до складу кожної дивізії. Без всіх цих елементів дивізія жити і воювати не зможе.

Після всіх окремих батальйонів і дивізіонів настає черга зенітно-ракетного полку дивізії, такий полк в кожній дивізії є і без нього в бою жити не можна, а тому кращих — туди. А вже після цього полку приходить черга артилерійського полку, і такий полк в кожній дивізії є. Недарма співається:

Умный — в артиллерии,

Щеголь — в кавалерии,

Лодырь — во флоте,

Дурак — в пехоте!

Так ось, коли всіх розумних заберуть в артилерію, всіх інших відправляють в мотострілецькі і танкові полки.

Біда тільки в тому, що і в кожному полку є своя розвідувальна рота, своя зенітно-ракетна батарея, своя артилерійська батарея, а зараз навіть дивізіон, своя реактивна батарея, рота зв’язку та інше, й інше. Туди, звичайно, також кращих відбирають!

5

Глянув я на свою гвардійську роту, закусив губу і нічого не сказав. Не викликав офіцерів для бесіди, не розмовляв з сержантами. І з командирами сусідніх рот не пішов знайомитися. Подивився на роту, і стало мені дуже сумно.

Після знайомства з особовим складом належить приймати бойову техніку і озброєння роти, а після — майно роти і боєприпаси. Та не пішов я в парк бойових машин. Ні. Я пішов прямо до офіцерського шинку з ліричною назвою «Зірочка» — чи то небесна, чи то чергова на погон, то чи червона на груди. Кожен може трактувати назву в залежності від своїх амбіцій.

Цицькастій буфетниці сунув зайвий рваний рубль, щоб, значить, пухирець піднесла, бо продавати алкоголь в такий пізній час не було дозволено. Поставив той пухирець під стіл, та так, потихеньку підливаючи в склянку замість лимонаду, до вечора цей пухирець і засмоктав в гордій самотині.

Та не розвеселився, ні. Тільки туги додалося. На біса ж, думаю, таку систему придумали?

Хто придумав? Як не крутись, а воювати на полі бою танкістам та піхоті, не ракетникам же і не гебістам. Бити ворога не числом, а вмінням потрібно. А гвардійці мої мови російської не розуміють! Мови свого командира! І один одного також не розуміють, тому що всі нації перемішані. Хто хоч трохи щось розуміє, тих давно або в артилерію, або в розвідку забрали.

Навіщо ж стадо таке тримати? Відправити всіх в будівельні частини, більше користі буде! Армію мати меншою, тільки ж нехай вони хоч трохи один одного розуміють! А коли трапиться війна? Це ж в сто разів гірше, ніж арабське військо, там хоч офіцери з солдатами порозумітися між собою могли. Що ж мені робити з ними?

Ну не війна, думав, ну мир, однак їх же всіх доведеться вчити чомусь. Тактиці, наприклад. Коли учень не розуміє свого вчителя, його навіть в шахи не навчиш грати. А в шахах вся обстановка як на долоні, будь-яку загрозу видно, тільки аналізуй. На полі бою ситуація не зрозуміла, і загроза може виникати з будь-якого боку і раптово. І супротивник не чекає, коли ти обдумаєш свій