Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Відлюдько, Інна Земець 📚 - Українською

Читати книгу - "Відлюдько, Інна Земець"

560
0
27.09.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Відлюдько" автора Інна Земець. Жанр книги: 💛 Любовні романи / 💛 Короткий любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 29 30
Перейти на сторінку:

Він відчуває мій погляд і обертається, а гублю останні думки, бо вперше бачу його голеним. Алекс посміхається мені і перериває неспинний потік Нелькиних слів.

            - Шкода спиняти на пів слові, але мушу закінчувати – бачу запрошення в очах своєї жінки. Як схоче – пізніше набере, - і скидає виклик.

Зараз Петру доведеться спиняти те торнадо, але то його проблеми. Мій Алекс підходить до мене, сідає поруч і цілує, солодко і ніжно. Я тягнусь рукою до його вилиць, які беззаперечно підтверджують мій здогад – вони досконалі. Цілую ліву, потім праву, повертаюсь до губ і краду його подих. Грім мене побий, він ще має і ямочку на підборідді! Здається мені відібрало мову, та говорити я зараз і не хочу. Я тягну його до себе і ми знову пірнаємо у млосну безодню, щоб піднятись на поверхню під голосне бурчання пустих шлунків.

             - В тебе був план, Алекс, але ми відволіклись. Що готуєш?

             - До твоєї класичної кави пропоную мій класичний омлет з овочами. Згода?

             - А Нелька що пропонувала?

        - Не впевнений, що ти хочеш знати. Мені й раніше погрожували, але з такою пристрастю – вперше.

             - А чим завинив, казала?

       - Ще нічим, просто попередження, які біди мене спіткають у разі негідної поведінки. Хотів пообіцяти, що любитиму і буду береги тебе все своє життя, але вирішив, що ти маєш почути це першою.

М’язи мого обличчя вже майже  атрофовані, бо такого навантаження моя міміка ще не мала. Я посміхаюсь від вуха до вуха і запитую:

             - Ти в курсі, що ми знайомі лише трохи більше тижня?

             - А хіба, потрібно більше, щоб покохати?

             - Мені вистачило.

       Моя відпустка закінчується, вже післязавтра ми їдемо в Київ. Але сьогодні у нас день знайомства, примирення і барбекю. Неллі та Петро сидять поруч нас на березі річки. Ані ми, ані вони не відчувають комарів і прохолоди – ми щасливі. Наш квартет склався легко і без репетицій. Всі погрози подруги були забуті, коли вона побачила нас біля вуличного мангалу. Впевнена, виглядали ми чарівно, бо й відчуття були такими. Мій усміхнений чисто голений красень в нових окулярах безперервно цілував мене, наче лише я могла примушувати кисень потрапляти в його легені, а я не могла відірвати пальців від його волосся. Так ми й зустріли гостей. За п’ять  хвилин квартет розбився на пари - ми з Нелькою пішли в кімнату говорити про своє дівоче, а хлопці почали шукати спільні теми для бесіди. Легкі теми знайшлися швидко, більш складні -  трохи згодом. За годину ми вже сиділи в бесідці і сміялись перебиваючи одне одного. Вечір вирішили зустріти на річці. Петро і Нелька сиділи тримаючись за руку і жадібно хапаючи останні сонячні сполохи. Ми сиділи трохи далі. Охоплюючи талію ногами, я міцно тулилася до його голої спини, а він бавився цілуючи мої пальці. День згасав, починався наш улюблений час. Рвучко піднявшись на ноги Алекс підморгнув своєму новому поплічнику у шубовснув у воду. Зі мною разом, ясна річ. Судячи із крику, Нелька теж не встигла вчасно зреагувати. Поки друзі куйовдились біля берегу, ми наввипередки прямували до очерету, щоб чимдуж розвернутися і поплисти на свій берег. Сьогодні перемогла я, та не здивувалась, бо грала не за правилами – пливла на спині випинаючи груди настільки, що Алексу довелось скинути швидкість і з позиції срібного призера споглядати на нове шоу від лідера перегонів. Щасливі і стомлені ми вертались під самий комендантський час. Мені поки так і не вдавалося припинити його торкатись, наче відпущу і зникне. Що стопудово не сподобалось пильній тіточці на лавці. Своє невдоволення вона не стримувала:

             - Щоб не втік - не там тримаєш, безсоромниця!

От провокувати мене точно не варто, сміливо спрямовую руку в південному напрямку і злегка стискаю, відпускаючи лише почувши уривчастий улюблений голос:

             - Ма...річка!

Жінка сторопіло вирячує очі, я сміливо посміхаюсь.

            - То він мамку кличе, бо назад на річку хоче – не перейматесь, шановна, поплаче да втомиться. Спостерігайте далі -  «ваша служба і апасна і трудна»! – додає Нелька і уважно приглядається до номеру будинку отетерілої жінки. Ми з подругою кидаємо одна на одну виразні погляди і крокуємо вперед, поки хлопці переглядаються і в один голос дурно кричать: «Тігрі-і-і-дія!».

Кінець

З цією книгою читають Сучасна проза 237321 Геніальна дурепа Інна Камікадз 398729 Романтична еротика 359875 Вільні стосунки з босом Ольга Вісмут 884767 Сучасна проза 371721 Стань моїм першим Адалін Черно 601657
1 ... 29 30
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Відлюдько, Інна Земець», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Відлюдько, Інна Земець"