Читати книгу - "(не) Колишні, Таня Смолярчук"

Десь у сумочці вібрірує телефон і я чую знайому мелодію, яку поставила на номер Андрія..

-Ти де?- лунає по той бік телефону і я розумію що йому явно не подобається те що я не вдома..

-Через п'ять хвилин буду вдома- завершую дзвінок і швидко біжу додому..

Квартира зустрічає мене пустотою і тишею.Зайшовши у вітальню помічаю силует Андрія що вимальовується у темноті.Підхожу і вмикаю світильник.

Він сидить на м'якому дивані міцно здавлюючи склянку з напоєм, і не зводить з мене суворого погляду.А я навіть не розумію що могло такого трапитися адже годину назад він, весело проводив час у компанії своїх близьких..

-Де ти була?- суворо але стримано викарбовує кожне слово, пропалюючи мене своїм поглядом..

-Гуляла, щось не так?- побачивши його агресію направлену в мою адресу відразу займаю захисну позицію обпершись боком об коробку деверей склавши руки на грудях..

-Не роби більше так.Коли я прихожу додому я хочу бачити тебе тут,- вказує мені на моє місце.

Мені явно не подобається те русло у яке заходить наша розмова.Ніфіга я йому не повинна..

-Ти зараз сказав це в такому тоні неначе я твоя домашня собачка, яка не принесла у своїх зубках тобі вчасно свої капці, але я не собачка..

-Що?- моя фраза його явно роздратувала- а ти не розумієш, нічого що я хвилювався, я прийшов додому а тебе не має, що я мав думати?- підходить до мене в притул, але не скидає свого гніву а просто оглядає мене з ніг до голови, такого удару я не очікувала.

Мене накриває новою хвилею розчарування.Я можу витримати все але не байдужість у коханих очах, і тим паче не гнів на не зрозуміло що.

Андрій явно перебрав з алкоголем, і погано контролює свої емоції, а я відчуваю що ще трішки і не зможу контролювати своїх сліз, які підкрадаються з новою силою.

-Тобто по твоєму я не маю права й кроку сиупити без твого відому, а сидіти в чотирьох стінах і чекати на тебе?

-Так чорт забирай..- вже викрикує, що мене злить, не люблю коли на мене підвищують голос..

-Ну знаєш це вже перебір.Вимагати від мене сидіти у чотирьох стінах і чекати на тебе, поки ти десь там весело проводиш час на нудній діловій зустрічі зі своїми батьками в компанії Сніжани і її батьків.А ти знаєш чудова пара, і батьки раді, все ж таки більш підходяща кандидатура ніж якась жебрачка без роду і племені- на емоціях випалюю все що на язиці і ні крихти не жалію про сказане, нехай знає що зі мною ось так не можна..

Замісць злості у його очах з'являється сум і ніжність, але я не хочу далі продовжувати цю розмову і вислуховувати ці виправдання, тому на автоматі вибігаю з квартири спускаючись вниз по ступеньках.

Сльози затуманюють погляд і в очах фактично все розбігається.Я вибігаю з під'їзду і буквально не знаю куди мені бігти зараз.

Не хочеться нікого бачити, і розмовляти а знову просто поплакати так від душі..

Тільки наважуюся ступити крок у вибраному напрямку, як руки Андрія міцно обплітають мою талію обійнявши з-за спини..

-Мишко вибач, вибач мене..- шепоче обпалюючим подихом

-Відпусти негайно- безрезультатно намагаюся вирватися з його обіймів, хоча в душі прошу будь-ласка не відпускай, обійми ще міцніше, мені це потрібно як повітря..

-Сонце, я знаю що ти ображена.Але я не знав, я дійсно йшов на ділову зустріч, а побачивши вже в ресторані всіх просто було б не гарно розвернутися і піти..

-І що це за претензії, я що не можу спокійно прогулятися, мені тепер в тебе питатися дозволу- видаю через схлип..

-Пробач, пробач, чуєш.Я мудак.Але я злякався за тебе.Зрозумій що самій в ночі дуже небезпечно, і мене не має поряд щоб захистити тебе..

Я повертаюся до нього обличчям і втикаюся носом у міцні чоловічі плечі у яких повністю почуваюся затишно..

За тім він підводить пальцем моє підбопіддя і палко цілує, так що просто ноги підкошуються, неначе відчуваючи це підхоплює на руки і повертається до під'їзду.

Нам обом просто необхідно зняти напругу.А секс це чудове рішення.От би було б чудово якби кожна наша майбутня сварка закінчувалася саме так, пристрасно і шалено.

Ну що мої любі, як вам наша пара..

Особисто мені подобається, те як розвивалися їхні стосунки..А вам?

Окреме дякую моєму найкращому читачу, за подяку і не боязнь висловлювати свою думку щодо того чи іншого розділу😍🥰 було б класно якби і всі інші також брали ативну участь у обговоренні подій..

З любов'ю ваша С.Т..