Читати книгу - "Заборонений плід, Валерія Дражинська"

Женя

Співчуття? Ні в якому разі! Я навпаки переконалася, що Діма теж до мене не рівно дихає. Як він може бути моїм родичем? Не можу повірити! Неможливо відчувати подібне до людини твоєї ж крові! Учора вирішила йти на пролом, щойно побачила вогні автомобіля біля будинку. Не сперечаюся - шістдесят відсотків упевненості належало випитому з Ханою джину з незрозумілими китайськими, ну чи японськими, ієрогліфами на етикетці пляшки замість назви продукту. Але я не шкодую.

Вранці розмістилася на дивані в холі у своїй найпровокаційнішій сукні, попиваючи свіжовичавлений апельсиновий сік. Я вирішила атакувати його по всіх фронтах. Коли він спускався сходами, побачивши мене, на секунду завмер. Це була ледь вловима заминка, але вона була! Моє біле вбрання, під недавню засмагу, з глибоким декольте, та ще й без ліфчика не залишило його байдужим. Ставши навпроти, він засунув руки у світлі штани й уважно почав мене роздивлятися. Особливу увагу приділив грудям, які смутно просвічувалися завдяки нещільній тканині сукні.

- Як настрій? - поцікавився байдуже.

- Чудово! - відповіла, ковзаючи поглядом по ньому такому недозволено гарному, - З приводу вчора вибач. Випила зайвого. З Ханою міри не помітила. Повела себе як ідіотка. Я, - запинаюся, але мужньо продовжую, - шкодую за свою поведінку.

- А куди ти зібралася в такому вигляді? - знову обвів мене поглядом, і мені здалося, що він прекрасно все розуміє.

- Нікуди, - відповіла лаконічно, - Я хотіла поговорити. Учора не вийшло.    

- Я тебе уважно слухаю, - сідає навпроти він не поспішає, своїм зростом височіє наді мною, тисне і змушує дивитися знизу вгору.

Роблю вдих видих і видаю наступні:

- Я вирішила прийняти залицяння Ніколаса. Він мені сподобався. Милий молодий чоловік. Якщо все піде добре, то й заміж за нього піду.

- Щось ти надто швидко і безвідповідально вирішила таке важливе питання, - Діма ледь помітно кривиться, - А два інші кандидати?

- Вони нудні!

- Ти ж із ними не зустрічалася.

- По відео зв'язку спілкувалися, - безбожно брешу.

- Ну так, ну так! - зауважує з усмішкою.

- Ну раз так, тоді все, - встаю і підходжу до нього, не порушуючи особистого простору, - Ти ж тепер не будеш перешкоджати нашому спілкуванню? Надалі Нік часто тут з'являтиметься. Нам же потрібно пізнати одне одного.

Не чекаючи відповіді, майже обходжу його, але Діма не дає. Грубо хапає за лікоть і притягує до себе. Занадто близько, але не торкається тілом. Нахиляє голову. Губи опиняються за кілька сантиметрів від моїх. Шкіру обпалює гаряче дихання. Мій зривається. Груди здіймаються і напружені соски торкаються його. Шалене бажання обпалює все тіло, і передбачувано осідає внизу живота.

Він бачить мій стан. Очі стають чорними. Щелепи напружені. По скроні котиться крапелька поту. Насилу ковтає:

- Так, будь ласка! Тільки трахатися з ним я тобі забороняю, - до мене насилу доходять слова, які наразі не мають жодного значення. Мій світ запалюється до абсурду, - Мені не потрібна ще одна дитина для опіки. А у вашому віці небезпечний секс - звичайна справа. Коли передам тебе з рук на руки будеш робити, що захочеш, - нахиляється ще ближче, губи вже за міліметр від моїх, - І припини одягатися, як шльондра, і вдома, і за межами. Не грайся з вогнем, Женя! Я не залізний. Дістанешся чоловікові не незайманою. Я не ніжний, Женя. Я зроблю тобі боляче.

Від цього застереження і від такої близькості всередині щось розбухає. Палюча лава сильніше біжить по венах. Цікаво, а ось так можна кінчити? Без самого процесу.

- З чого ти взяв, що я незаймана? - шепочу хрипким голосом, мимоволі облизую губи, зачіпаючи і його.

Діма здригається і трохи грубо штовхає мене на диван. Я м'яко приземляюся і нерозуміло дивлюся на нього.

- Я все про тебе знаю! Припиняй це, - йде, залишаючи останнє слово за собою.

А мені прикро до сліз. Так збудити й обламати! Плетуся у свою кімнату прийняти холодний душ. Чула, допомагає.

Рішення сказати Дімі, що приймаю пропозицію Ніколаса, було спонтанним. Елементарно намагаюся викликати ревнощі у свого опікуна. Та й хлопця, не знаю чи пристойного, але збираюся використати у своїх цілях. Совість, звісно, періодично прокидалася, але я її нещадно давила. У мене тут мета "благородна" - офіційного родича потрібно спокусити. Я навіть не уявляю, що буде після, якщо вийде. Звучить не дуже! Самій від себе нудно. Але нічого не можу із собою вдіяти, мене тягне до нього немов метелика до пекельного полум'я. Я впевнена в одному, це не чергове "хочу" розпещеної дівчини, яка не знала ні в чому відмови. Батько мене любив звісно, але й особливо не балував. Я прекрасно розуміла слово "ні".

Поки не передумала набираю Ніколаса і кажу, що згодна. Одразу попереджаю, що перед моїм опікуном усе має бути гранично правдиво. Він із радістю погоджується. Витримую пів години і заходжу на його сторінку. Свою дівчину, як він і обіцяв, видалив. З'явилися нові фото з друзями. У межах норми. Нічого понад кричущого. Звичайне проведення часу молодого хлопця.

Ну що ж, пограємо з вогнем! Ось тільки йти напролом більше не варто. Адже реально можу довести людину.