Читати книгу - "Талса.Тінь секвої, Andrew Kyrich "

Після короткого знайомства Канейо з радістю погодився провести Джейкоба музеєм, що є частиною культурного центру. Він розповів про історію племені, показав артефакти, що збереглися з давніх часів, і поділився історіями про те, як їхні предки жили в гармонії з природою. Експозиція музею відображала багатство культурної спадщини племені: від традиційних ремесел до духовних практик.

Проте, коли розмова зайшла про секвої, Канейо зупинився і, серйозно поглянувши на Джейкоба, порадив не заглиблюватися в цю тему. Він пояснив, що питання, пов'язані з секвоєю, є досить чутливими і можуть викликати неоднозначні реакції серед місцевих жителів. Канейо висловив повагу до прагнення Джейкоба дізнатися більше, але рішуче порадив йому бути обережним, щоб не зачепити делікатні питання, які можуть призвести до небажаних наслідків.

Джейкоб вирішив розповісти Канейо про таємничі символи секвої, які він помічав у різних місцях Талси. Він описав, як ці знаки з'являлися на стінах будівель, у парках і на інших міських об'єктах, намагаючись зрозуміти, чи мають вони якесь відношення до місцевих індіанців.

Канейо уважно вислухав його, але, здавалося, це його не здивувало. Він тихо зітхнув і відповів, що індіанці не мають жодного стосунку до цих символів. Канейо пояснив, що їхнє плем'я не використовує такі знаки і не бере участі в подібних діях.

"Ці символи не мають нічого спільного з нашою культурою," — сказав Канейо, дивлячись Джейкобу прямо в очі. "Можливо, це щось сучасне, створене тими, хто намагається викликати певний інтерес або створити таємничу атмосферу, але я можу запевнити вас, що ми, індіанці, до цього не маємо жодного відношення."

Він також зазначив, що подібні ситуації часто виникають у містах через різні субкультури або групи, які прагнуть виділитися або привернути увагу. Канейо підкреслив, що якщо Джейкоб продовжить дослідження цього питання, йому слід шукати відповіді в інших місцях і серед інших людей, але не серед корінного населення.

Канейо, продовжуючи свою думку, акцентував, що їхній народ завжди був миролюбивим і дотримується традицій своїх предків. Він розповів Джейкобу, що їхня культура базується на повазі до природи, гармонії з оточенням і духовних традиціях, які передавалися з покоління в покоління.

"Ми шануємо наших предків і дотримуємося їхньої віри," — пояснив Канейо. "Наші обряди і вірування не мають нічого спільного з окультизмом або будь-якими темними практиками. Ми завжди прагнемо до миру і злагоди. Те, що ви описуєте, не є нашим шляхом. Можливо, ви натрапили на щось зовсім інше, але прошу вас, не пов'язуйте це з нашою культурою."

Канейо говорив серйозно, і в його словах відчувалася гордість за свій народ і їхні традиції. Джейкоб зрозумів, що Канейо щиро прагне захистити репутацію свого народу від будь-яких неправильних асоціацій або підозр, пов'язаних із окультними символами, які він бачив у Талсі.

Джейкоб запитав, чи може він звертатися до нього, якщо у нього виникнуть питання про життя його племені. Канейо, з легкою усмішкою, відповів: "Звісно, Джейкобе. Ми завжди раді ділитися нашими знаннями та допомагати тим, хто хоче дізнатися більше про наш народ і нашу культуру."

Він простягнув Джейкобу візитку культурного центру, на якій були вказані контактні дані та розклад роботи. "Якщо у вас виникнуть будь-які питання або якщо ви просто захочете завітати знову — не соромтеся звертатися. Ми тут, щоб підтримувати зв'язок між нашими культурами і зміцнювати взаєморозуміння."

Джейкоб подякував Канейо і взяв візитку, відчуваючи, що ця зустріч може стати важливою у його пошуках відповідей.

Він передав Джейкобу візитку культурного центру, на якій були вказані контактні дані та графік роботи. "Якщо у вас виникнуть будь-які запитання або ви просто захочете завітати знову — не вагайтеся звертатися. Ми тут, щоб підтримувати зв'язок між нашими культурами та зміцнювати взаєморозуміння."

Джейкоб подякував Канейо і поклав до гаманця візитку, відчуваючи, що ця зустріч може стати важливою в його пошуках відповідей. Дорогою додому він не міг позбутися своїх думок. Спостерігаючи за швидкоплинними пейзажами за вікном, він розмірковував, чи варто продовжувати свої розслідування. Ризики існували, і йому не хотілося втягувати брата в небезпеку.

"Чи варто це того?" — запитував він себе. Це питання крутилося в його голові, змішуючи сумніви з рішучістю. З одного боку, Джейкоб прагнув розібратися в таємницях, що його оточували, а з іншого — не хотів нашкодити собі чи своєму брату. Ендрю був не лише братом, а й добрим другом, і Джейкоб не бажав ставити його під загрозу.

Він згадав слова Канейо про миролюбний характер індіанців і їхню релігію предків. Це додало ще один рівень складності в його роздуми. Як далеко він готовий зайти у своїх пошуках істини?

Досягнувши межі міста, Джейкоб вирішив, що йому потрібно поговорити з Ендрю про свої побоювання. Їхній зв'язок був важливим, і вони повинні були бути чесними один з одним. Джейкоб сподівався, що разом вони зможуть знайти правильний шлях, не завдаючи шкоди один одному.

Приїхавши до Талси, Джейкоб відчув потребу терміново поговорити з Ендрю. Він дістав телефон і швидко набрав номер брата.

"Ендрю, привіт. Я щойно повернувся до міста. Нам потрібно зустрітися і поговорити," — сказав Джейкоб, намагаючись приховати занепокоєння в голосі.

Ендрю, відчуваючи серйозність у голосі брата, відповів коротко: "Звичайно, де зустрінемося?"