Читати книгу - "Фортуна на всю котушку, Ірен Кларк"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Віра зневажливо махнула рукою, наче відганяла думки про черговий несмак Лізи у виборі чоловіків.
— Рік її тут не було, а потім повернулася. Вже Лізою. Тоді і познайомилася з твоїм чоловіком. Тільки він і прижився. І то тому, що бачилися нечасто.
Я не встигла придумати, як на це реагувати, бо знову задзвонив телефон.
— Андрію, що таке?
— Я приїхав, — буркнув він.
Я визирнула у вікно й побачила, як він паркується, з таким обличчям, ніби його щойно зіштовхнули зі сцени під час лекції про гідність і повагу.
— Ну, добре, — вирішила я спробувати ще раз, поки Віра не передумала мене терпіти. — Так може скажете, хто був тим загадковим її чоловіком?
Віра все ще дивилася у вікно. А потім…
— Дідько! — різко прошепотіла вона.
Вона подивилася на мене, потім знову у вікно.
— Дідько, дідько, дідько! Негайно забирайся з мого дому!
— Е-е-е… Що?!
— Геть!
Вона буквально виштовхала мене в коридор, зачинивши двері перед моїм носом.
Я стояла, дивлячись на двері, які ще секунду тому були гостинними.
Цікаво, це на Андрія така реакція чи на моє питання?
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Фортуна на всю котушку, Ірен Кларк», після закриття браузера.
