Читати книгу - "У полоні Фонду, Crown Horror"

Це був один з тих днів, коли його послали збирати інформацію про чотири ікси. Він був змушений робити те, про що попросили вчені, але цей наказ був... підлим.

— Пробач, та я так не можу. Вони сказали мені...

— Так, вилити цей флакон у мій чай, поки не бачу. Не знаю, що там, але воно мене точно вб'є, я не безсмертна, чорт забирай.

— Це був наказ від того новенького...Картера.

Вони говорили пошепки, і цей діалог не міг тривати довго.

— Я знаю. Знаю, що всі ви зраджуєте, та роблю вигляд, що не помічаю. Нехай навіть твоє бажання бути тут фальшиве, я все одно рада, що можу відверто з кимось поговорити.
 Він впускає флакон і той розбивається на друзки, розливаючи прозору рідину підлогою. Як і казав Картер, за таку вихідку він відправить його до якогось кетера, і зробить усе можливе, щоб він звідти не повернувся.

— Не зраджу, ти ж бо моя подруга.