Книги Українською Мовою » 💙 Детективи » Кривавими слідами 📚 - Українською

Читати книгу - "Кривавими слідами"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Кривавими слідами" автора Ксенія Циганчук. Жанр книги: 💙 Детективи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 30 31 32 ... 65
Перейти на сторінку:
таки правду казав: цього самозакоханого дебілоїда просто так не переконати.

– А ще – Волошко має коханця. Такий собі Сергій Ковальчук, директор у кав’ярнях Вітторіно, – кинула свою останню козирну карту Скляру. Жінка вже попрямувала до виходу, як Єгор мало не побіг за нею, скочивши з місця.

Біль у руці і досі інколи доводив до божевілля, особливо коли дія знеболювального припинялася (а зараз саме підходив цей час). Він міг би взяти собі відгул. Та й при бажанні завтра теж. Але що йому робити вдома? Скляр скривився, та все ж таки притлумив у собі бажання знову сісти. Натомість вийшов з-за столу і зробив кілька швидких кроків у напрямку Власти, що вже відчинила двері, аби полишити кабінет. Жінка з подивом глянула на слідчого.

Жестом він наказав їй зупинитися. Саме в цей момент йому зателефонували і повідомили про надання дозволу на обшук у помешканні Костянтина Базилюка.

* * *

Четвер, 24 січня 2019 року. 12:36

Нагай повертався з Києва до Рівного, коли йому повідомили новину про Скляра. Опер довго не міг прийти до тями. Розстібнув куртку – у маршрутці раптом стало страшенно душно. Поліцейському дісталося сидіння на останньому ряді біля вікна. Жодного вільного місця, щоб пересісти. І люк не відчиниш. Не літо ж. Пасажири відразу протестуватимуть.

В аеропорту поки жодних зачіпок. Як і наказував Скляр, він зв’язався з італійськими колегами. Щойно вони матимуть усю необхідну інформацію, відразу дадуть знати.

Аби якось відволіктися, почав робити те, чим, навіть не сумнівався, займалися зараз усі його колеги, причетні до цієї довбаної справи: намагався зрозуміти, кому вигідно вбити Єгора. Хіба Скляр щось таке розкопав, що його аж конче необхідно було підстерегти в під’їзді з метою позбавлення життя? Нічого про це оперу (та й іншим) не було відомо.

Новина облетіла все місто. Нагай проглянув стрічку новин у Фейсбуці. Так і є. Здається, усі це тільки й обговорюють. Спершу в пресу потрапила новина про те, що Скляра вбили. Однак пізніше стало відомо, що лише поранили. Та й то не важко. А допоміг випадок. Убивця вистрелив, судячи з усього, у повній темряві, потрапивши в руку. Опер навіть не сумнівався: той стріляв би і вдруге, і втретє, і, можливо, випустив би всі кулі. Судячи з того, що ніхто нічого не чув, злочинець скористався глушником. Та саме в цей момент у квартирі, що на першому поверсі, почали відчиняти двері: розходилися гості після ювілею якоїсь там професорки з гуманітарного університету. Не дивно, що вбивця запанікував, збіг донизу, відштовхнувши Скляра, і вискочив на вулицю.

Єгор не розгубився і спробував погнатися слідом, та коли вибіг – злочинець мов у воду впав. Пізніше поліція, допитуючи сусідів, знайшла літню жінку, яка в той самий вечір, незадовго до замаху, бачила невідомого, що заходив до під’їзду. За її словами, чоловік поводився дуже чемно і навіть допоміг із сумками. Проте обличчя описати не змогла: воно було наполовину обмотане шарфом. Чоловік у ліфт із нею не сів, натомість став дзвонити в квартиру першого поверху. Як дізналися пізніше правоохоронці, ніхто в тій порі в жодну з квартир на першому поверсі не дзвонив. Сусідка Скляра склала фоторобот, та чим може допомогти зображення людини, у якої видно самі лише очі?

* * *

Четвер, 24 січня 2019 року. 16:21

Інформація про зв’язок Віталіни Волошко та Сергія Ковальчука неймовірно зацікавила Скляра. Чому вони приховали свої стосунки? Банальне небажання того, щоб хтось дізнався про їхню зраду?

Так само справдилися підозри щодо Ковальчука. Урешті-решт, виходить, Ковальчук збрехав про своє алібі. Якщо Волошко була в ту ніч у Руслани, то Ковальчук знаходився сам. Ніхто ліки йому не приносив. Він міг убити Вітторіно, приховавши це навіть від Віталіни. Більше того, є дві найняті особи. Фактично, Ковальчуку не потрібно було нічого робити. Навіть із дому виходити.

– Але ж звідки в нього гроші, аби оплатити найманих убивць? – Кир’ях усе ж більш схилявся до версії про Бойка.

Наразі вони з Єгором та Властою приїхали до квартири Костянтина Базилюка. Тут проходив обшук. Господаря, ясна річ, поки що не знайшли. Та це не завадило отримати дозвіл на те, аби все ретельно перевірити в нього в помешканні.

Квартира виявилася непоказна, хоч і непогано обставлена. Знаходилася в спальному районі міста – на Північному. Сіра трикімнатна квартирка. Бракувало гарного дорогого ремонту. Складалося враження, що Базилюк не хоче в цьому помешканні хизуватися своїми статками (а в тому, що він непогано заробляв, ніхто навіть не засумнівався). Кир’ях висловив думку про те, що колишній працівник правоохоронних органів має ще житло. Значно багатше, ніж те, у якому вони знаходяться. І, цілком можливо, не одне.

– Я навіть не розумію мотиву, – додав Кир’ях, спостерігаючи, як експерти перевіряють буквально кожен сантиметр у квартирі.

Скидалося на те, що втікач проживав сам. Жодного натяку на присутність жінки. Чи ще когось. Із трьох кімнат одна облаштована під спальню, інша – під вітальню і та, куди вони щойно зайшли, – під кабінет. Без сумніву, Базилюк тут проводить багато часу.

– Ревнощі, – запропонувала версію Власта.

Вона стояла біля вікна і не відводила погляду від того, що відбувається на вулиці. Вечоріло. Поволі падав лапатий сніг. Кир’ях підійшов, відсунув тюль і теж визирнув. Із висоти восьмого поверху тепер уже вони вдвох із Властою спостерігали за тим, як на доволі великій, білій від снігу, території, що розміщувалася між кількома такими самими панельними дев’ятиповерхівками, як і та, де вони знаходяться, двоє людей вигулювали собак, кілька мамочок прогулювалися з колясками. «Весною та влітку тут, певно, все зелене і дуже затишно», – подумалося Кир’яху. Глянув на патрульну. І тільки зараз зрозумів, що жінка не спостерігає за тим, що на вулиці. Погляд її виявився задумливим: вона аналізувала ситуацію.

Кир’ях глянув на неї уважніше. Єдине, що знав про цю особу, – вона з патрульної поліції і саме її екіпаж першим приїхав на місце, коли повідомили про знайдене тіло іноземця. Хоч Скляр ніколи не озвучував це вголос, розумів, що слідчий зверхньо ставиться до патрульних. Тож страшенно здивувався, побачивши її з Єгором. Крадькома зиркнув на слідчого. Оперу він сподобався відразу, щойно побачив його. Чого не скажеш про деяких інших колег: дехто з них Скляра не злюбив. Так, у новенького складний характер, проте важливо, що він у нього є. Хіба не це головне в поліцейському? Мати характер.

Пильний погляд опера вивів її із задумливості. Власта запитально поглянула на Кир’яха. Та чоловік заперечно похитав головою, мовляв,

1 ... 30 31 32 ... 65
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Кривавими слідами», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Кривавими слідами"