Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Байки проти ночі 📚 - Українською

Читати книгу - "Байки проти ночі"

317
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Байки проти ночі" автора Борис Левандовський. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 30 31 32 ... 75
Перейти на сторінку:
бачити.

— Нова команда? — запитав Макс, розглядаючи афішу з чотирма патлатими відрубаними головами в стилі «Діп пепл».

— Ага, — розплився в усмішці Батут і витер тильним боком долоні лискуче від поту обличчя. Макс раптом сповнився впевненістю, що зобразити на афіші групу «Драглайн-2» під «Діп пепл» було саме його ідеєю.

— Післязавтра лабають у «Роксі», — Батут тицьнув пальцем у рядок, який великими синіми буквами проступав під «головами», де вказувалося місце й час проведення концерту. — А наступного дня виступатимуть у збірному проекті з «Білою зоною» і «Мертвим півнем» у залі політеху. Тому приходь.

— Чому б ні, — сказав Макс. — Якщо влаштуєш на шару, а так…

— Без проблем. У «Роксі» точно влаштую.

Батут знову витер обличчя й продовжив займатися плакатом.

— До речі, як тобі ідея? — він кивнув на четвірку голів.

— Твоя? Нічого, тільки мені здається, я це десь уже бачив.

— Справді? Чорт… знаєш, мені тепер теж так починає здаватися.

— Давно тут мудохаєшся?

— Не так щоб дуже, але ця спека… уф-ф!.. просто остогидла, — зізнався товстун. Однак цього разу йому вдалося приліпити як слід кутики афіші, а може, це клей устиг підсохнути на сонці й нарешті взявся до справи. — Якщо так піде далі, до вечора не розклею і половини.

— Угу, — погодився Макс, підкурюючи сигарету.

— Слухай… — зірвався Батут, якась раптова думка проступила на його обличчі, як форма начинки через тісто.

— Навіть не проси, — сказав Макс, посміхаючись і відступаючи на крок. — Нізащо цього не робитиму.

Батут теж посміхнувся й подався за ним.

— І не подумаю!

— Мені сьогодні ще треба встигнути домовитися про апаратуру, — почав умовляти Батут. — І зустрітися з…

— Ні.

— Ну, будь…

— Не буду я бігати по всьому місту з твоїми дурнуватими головами!

Товстун шморгнув носом і зупинився.

— Чому ж дурнуватими? Нормальна заморочка, — він оглянувся на приклеєний плакат, витираючи пітні долоні об штани. — Слухай, мені справді до зарізу треба… Добре, я тебе зрозумів, — і назвав суму.

— Ні.

Той додав.

— Усе одно ні, — сказав Макс.

Батут подумав і додав іще.

Макс відкрив рот, щоб послати великого ділка шоу-бізнесу за Камчатку, а самому піти додому, але вчасно згадав про свої фінансові труднощі. Тому уточнив суму.

Батут закотив очі й додав ще трохи, заявивши, що це межа його можливостей, поваги до себе, здорового глузду й найвищих показників на торгах Лондонської біржі, і за більше він сам згоден лазити по місту хоч до наступного ранку.

Зручний випадок поповнити спорожнілу скарбницю сам, здавалося, йшов Максу в руки, хоча щодо крайніх меж Батут явно переборщив, та й роль розклеювача його анітрошки не радувала. Але, подумавши ще мить, він погодився.

— Розрахуємося на концерті, — підсумував Батут.

Коли Макс відмахнувся і зробив вигляд, ніби йде, він знову якось одразу посмутнів і з важким зітханням поліз до кишені по гроші. Потім передав Максу рулон з афішами, банку клею й оснастив усілякими ЦВ, що становили безсумнівну цінність для дебіла.

«Боже, ну і вляпався ж я», — думав Макс, спостерігаючи, як Батут заскакує на ходу в трамвай і махає йому на прощання рукою.

Випереджаючи сонце

Єдиною реальною проблемою виявилася спека. Близько полудня, коли Макс зустрівся з Батутом і уклав угоду століття, невидима доменна піч тільки починала розігріватися, але до третьої години задихала на всю потужність. Тому Макс наслідив лише в ортодоксальних місцях, львівською периферією вирішив знехтувати й поїхав додому. Нова футболка наскрізь промокла, а синій текст КОНЦЕРТ ВІДБУДЕТЬСЯ останні чверть години очевидно тяжів до кабалістичних пермутацій. Шість афіш з восьми, що залишилися, Макс викинув у найближчий смітник.

До-ре-мі-до-ре-до, хлопці.

Одну афішу він вирішив залишити собі на пам’ять, другу — повісити біля будинку, в якому мешкав, — радше заради розваги, аніж задля чистоти сумління. Підходяща місцинка визначилася ще дорогою — дитячий майданчик під його балконом на другому поверсі, звідки він спостерігатиме за реакцією народу і зможе внести свою лепту в забруднення атмосфери. Цікаво, чи чуваки з «Драглайн-2» вже в курсі, який плакат для них зварганив Батут? Ха-ха…

Утім, через спеку Макс ледь не відмовився від свого наміру. Справжнє пекло — здавалося, сонце навмисне женеться за ним по п’ятах, поливаючи мегарентгенами термоядерного кошмару.

Макс вийшов із розпеченого тролейбуса й купив у найближчому магазині літрову пляшку мінеральної води, незважаючи на те що до будинку залишалося не більше сотні кроків,

1 ... 30 31 32 ... 75
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Байки проти ночі», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Байки проти ночі"