Книги Українською Мовою » 💛 Поезія » Сонети. Світовий сонет 📚 - Українською

Читати книгу - "Сонети. Світовий сонет"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Сонети. Світовий сонет" автора Дмитро Васильович Павличко. Жанр книги: 💛 Поезія. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 30 31 32 ... 224
Перейти на сторінку:
class=poem> В його житті ще раз вони страждали, Ще раз пройшли чистилище вигнань. Поезій їхніх найтонкішу грань Він в українські переніс кристали. На мить вони в липневу ранню рань Покинули високі п'єдестали, В почесній варті біля нього стали, І плечі в них здригались від ридань. Та він із ними перейде межу, Де не питають паспорта ні мита — Пускають правду, завертають лжу… Світитиме народам із пітьми Зоря Максима Рильського, умита Міцкевича і Пушкіна слізьми.

1967

КИЇВСЬКІ СОНЕТИ
* * * Майнула мить одна в краю чужому, Але здалося, що пройшли віки. Гуділи сни мої, мов літаки, Будився я від ранку, як від грому. І ось тепер вертаюся додому Розбитий, наче глек, на черепки. Та, ніби дотик дружньої руки, Знімає рідне місто з мене втому. Вздоровлює мене ріка століть, Знов у мені напружується й грає Коріння слова й мислі верховіть. Це щастя, як життя, одне й безкрає, — І в тому знак його, що сонце сяє, Тече Дніпро, і Київ наш стоїть.

1976

* * * Коли каштани в Києві цвітуть І пахнуть медом голоси киянок, Моя душа світлішає, мов ранок, Вивітрюється з крові каламуть, Бентежить сонце, як жіноча грудь, Побачена крізь марево фіранок… І прагну я свого життя останок На білу свічку цвіту обернуть. Світитися жадаю між братами Добром і радощами. По світах — Розвіятись ясними пелюстками. А коли ні, опасти хочу в прах, Щоб вистелився світлом вічний шлях Світам — під Києва зелені брами. 1976 АНДРІЄВІ НІМЕНКУ Експромт Кохай жінок, мій дорогий Андрію, Бо в тій любові, що дають жінки, Відкриті нам безсмертя тайники, Шляхи до зір, у найяснішу мрію. Та перше слово другим я розвію: Вогонь кохання спалює зірки, І падають вони, як мертвяки, В темноти небуття! «Не розумію! — Ти закричиш, — як поєднать мені Могил темниці і висоти неба, Золу і далечизни осяйні?!» Скажу: горіти так любові треба, Щоб не лиш дух, але й уся ганеба Людської плоті зникла в тім вогні!

1976

* * * Ось незнайома жінка. Відпалало Її волосся. Попіл — над чолом. І на лиці, що гарно так прив'яло, — Не усмішка, а радості надлом. Нічого в ній нема, що б заволало До мого серця, що б мене крилом До себе пригорнуло, що б упало В мою печаль, як зірка в темний стром. Чого ж я обертаюся в актора,
1 ... 30 31 32 ... 224
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сонети. Світовий сонет», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Сонети. Світовий сонет"