Читати книгу - "Проект «Україна»: Архітектори, виконроби, робітники. Тексти, Данило Борисович Яневський"

Отже, в даному випадку йдеться про пошук таємного, колись втраченого каменю. Для алхіміків це — філософський камінь, для Вільних Мулярів — колись втрачений Кубічний Камінь. Для алхіміків — це мистецтво вдосконалення речовини через перетворення, трансформацію металів, удосконалення людини шляхом створення еліксиру життя. Алхіміки вважали, що акт перетворення, вони називали його подеколи «Великим Діянням», можна успішно виконати лише у затемненому приміщенні, оскільки навіть розсіяні сонячні промені є згубними для процесу перетворення. Перед початком ритуалу втаємничення профан також знаходиться в темряві. Після завершення обряду ініціації «новонароджений», тобто учень, має перебувати на малоосвітленій північній частині Храму.

Для алхіміків важливим індикатором правильності виконання етапів Великого Діяння була послідовна зміна кольорів речовини. Цій зміні приписувався особливий, символічний зміст. Чорний колір — символізував першоматерію, початкову стадію перетворення. Світло слідує за темрявою. Після того, як речовина промита та позбавлена усіх домішок, вона набуває білосніжного кольору. Далі слідував червоний колір, символ вогню, домінування Духу над Матерією. Закінченням процесу Великого Діяння було отримання Філософського каменю у вигляді кристалів червоного кольору.

Для алхіміків ці три кольори — чорний, білий та червоний мали особливе, символічне значення. У масонському Храмі ці три кольори зустрічаються також. Профан, який перебуває у Печері Роздумів, яка символізує першоматерію, хаос. І саме тому є чорною. Під час ініціації відбувається символічне очищення профана, він символічно набуває принципово інші якості, переходить зі світу «темряви», яким є матеріальний світ, до світу «світла». Саме тому після завершення обряду ініціації неофітові одягають найголовніші ознаки Вільного Муляра — фартух та білі рукавички, які символізують чистоту помислів та діянь.

Присутній у Храмі і червоний колір також — він є одним з неодмінних атрибутів Майстра Масона.

В оздобленні Майстерні також присутній колір Золота. На мою думку, Вільні Муляри цьому металу надають особливого значення. У минулому для мене золото асоціювалося з символом розкоші та багатства. Але таке пояснення у Вільному Мулярстві є абсолютно неприйнятним, оскільки Вільний Муляр — це людина вільна «ідеалів» профанського, матеріального світу, однаково приязна і багатого, і бідного, якщо вони також є людьми вільними і «доброї слави».

Для істинних філософів-алхіміків отримання золота не було самоціллю. Для них «Велике Діяння» було важливим процесом взаємоперетворення Духу та Матерії. Підтвердженням цього правильності процесу було отримання Філософського каменю. А золото, яке можна було отримати за його допомогою, було лише індикатором, лакмусовим папірцем, який підтверджував: усі етапи «Великого Діяння» було виконано правильно і Філософський камінь отримано. Можливо, в цьому можна знайти також одне з пояснень присутності золота в Храмі як символу перемоги Духа над Матерією.

Алхіміки наділяли особливу увагу вибору «первинної речовини» для процесу Великого Діяння. Важливим було її чистота та вміст металічної складової. Чистота була важливою для забезпечення правильності протікання процесів трансформації. Металічна складова було основою для утворення Філософського каменю. З такою ж ретельністю, як і стародавні алхіміки обирали першоречовину, Вільні Муляри відбирають профанів у кандидати на втаємничення…

Darkness // Encyclopedia, І, 196

«В усіх системах ініціації Темрява є символом неуцтва і повної опозиції до світла, яке є символом знання. Це означає, що око не може бачити, допоки серце не зрозуміє правдиву природу тих чудес, які складають містерію Порядку. В античних містеріях пошукач завжди знаходився в темряві перед початковим кроком до отримання повного світла пізнання. … Вільне Мулярство відновило місце темряви як стадії підготовки; символа хаосу, який існував до сотворення світу від того моменту, коли світло виникло по Святій команді; у стадії перед народженням, коли ще не отримав знань. … В Масонстві темрява огортає розум неініціойваної особи, усувається сіянням Масонського світла, тому Масонів називають «синами світла». …

Перед ритуалом ініціації у профана вилучаються усі металеві предмети. Алхіміки вважали, що усі метали мають безпосередній зв’язок з космічними світилами і постійно підпадають під їх вплив. Для успішного «Великого Діяння» відсутність факторів зовнішнього впливу є дуже важливою. Іншими словами, будь-який додатковий метал в першоречовині може негативно вплинути на хід процесу трансформації.

Якщо б мене зараз запитали, що я хочу знайти в масонстві — моєю відповіддю було б: я хочу знайти свій V. I. T. R. I. O. L.

Скільки органів відчуття має Вільний Муляр?

Перечитуючи Катехізм, не відразу помічаєш деякі розбіжності зі звичними поняттями. Але, мимоволі, такі розбіжності або незрозумілі місця Катехізму, які може помітити Вільний Муляр, застрягають мимоволі в розумі і заважають міркувати про щось інше, постійно нагадуючи про себе. Ніби там було щось «не так» написано, щось «різануло вуха» — десь на рівні підсвідомості.

Це змушує ще й ще раз перечитувати текст. Особливо те місце, де йдеться про цифру 5. Це й 5 років масонського віку, 5 ударів, полум’яна зірка з 5-ма кінцями й таке інше. Перелічені й органи відчуттів і саме тут розумієш, що саме не давало покою, що засіло у підсвідомості. Якщо процитувати, то стане зрозумілим, про що саме йде мова:

— Що пізнав ти у цьому Ступені?

— Я пізнав самого себе і навчився виправляти свої недоліки різцем моральності.

— Як проводилася ця посвята?

— Спочатку через вивчення здібностей, якими Великий Будівничий наділив людину, органів, які були дані їй для здійснення цих здібностей, і, врешті, вивчення мистецтв.

— Які органи служать виявленню цих здібностей?

— Зір, слух, нюх і смак, які, пов’язуючи сприйняття з розумом, розкривають перед нами всі відчуття, які діють на нашу істоту.

А, ось воно: «Які органи служать виявленню цих здібностей?» Тобто органи відчуттів потрібні нам не задля сприйняття навколишнього світу, як вчить нас академічна наука, і як ми звикли їх розуміти, а навпаки — виявленню здібностей.

Втім, коли мова йде про здібності щодо наук та мистецтва, то, мабуть, тут і