Читати книгу - "Сміттяр, Мар'яна Доля"

 - Тут я з тобою згоден, - хлопець нарешті посміхнувся. - Мене звуть Денніс Купер, можна просто Ден.

 - А я - Тед Рассел, - відрекомендувався Ерік.

Хлопці потисли один одному руки.

**********

Після першої лекції була невеличка перерва, і Ерік вирішив трішки прогулятися університетськими коридорами. Раптом він почув, що його хтось кличе.

Біля вікна стояв хлопець з вогненно-рудим волоссям та обличчям. густо всіяним веснянками. Таку яскраву зовнішність важко було не помітити.  Ерік упізнав її власника - той був одним із представників  "елітної" компанії їхньої групи. А поскільки він назвав ім'я та прізвище Теда, Ерік зробив висновок, що  хлопці були знайомі ще раніше, до вступу в університет.

 - Расселе, - рудий жартівливо ляснув його по плечу, - привіт, друзяко! Чого це ти своїх не впізнаєш, між "лизоблюдів" затесався?

 - А мені все одно, де сидіти, - стараючись дотримуватися такого ж фамільярного тону, відповів Ерік. - Ти ж знаєш, я взагалі по життю ліберал - свобода, рівність, братство і все таке...

 - Та знаю, - хлопець підморгнув і показав пальцем кудись за Ерікову спину. - То не твоя кралечка часом?

Повз них і справді пройшла Поллі ще з якоюсь дівчиною. Вона посміхнулася Еріку, але зупинятися не стала.

 - Моя, а що? - спитав він.

 - А в неї часом немає такої ж гарненької подружки? - вискалив зуби рудий. - Може познайомиш?

 - Гарненькі всі зайняті...

 Пролунав дзвінок з перерви, і Ерік уже збирався повернутися до аудиторії, як рудий смикнув його за рукав:

 - О, мало не забув, Сенаторе, хочеш сьогодні піти на вечірку? Наші хлопці зі шкільного братства організували гулянку з приводу початку навчального року, має бути весело. Ти ж із нами?

 - На жаль, сьогодні я зайнятий, - відповів Ерік.

"Тед, безперечно, не пропустив би цієї гулянки, - подумав він. - А я от краще в кіно сходжу. Зрештою, я тут пробуду не настільки довго, щоб витрачати час на те, що мені не подобається. Треба брати від життя тільки краще."

 - Це на тебе не схоже, друзяко, - похитав головою рудий.

 - Нічого, на вихідних я буду повністю в вашому розпорядженні. До речі, а чого ти мене назвав сенатором?

 - Ну ти ж сам тільки що сказав, що до якоїсь партії вступив?

Рудий хлопець на ім'я Джо виявився Тедовим однокласником, і не відзначався особливим розумом. Еріку було дивно, як він взагалі умудрився потрапити на фізико-математичний факультет. Певно, якісь способи обійти показники ТОМу все ж існували...

На щастя, більше нікого із знайомих Теда  в їхній групі не було, тож Еріка залишили у спокої.

Проте з легкої руки Джо до нього таки приліпилося прізвисько Сенатор.