Книги Українською Мовою » 💙 Фантастика » Сміттяр, Мар'яна Доля 📚 - Українською

Читати книгу - "Сміттяр, Мар'яна Доля"

1 721
0
29.09.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Сміттяр" автора Мар'яна Доля. Жанр книги: 💙 Фантастика / 💙 Антиутопія. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2.
Електронна книга українською мовою «Сміттяр, Мар'яна Доля» була написана автором - Мар'яна Доля, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB, FB2 та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💙 Фантастика / 💙 Антиутопія".
Поділитися книгою "Сміттяр, Мар'яна Доля" в соціальних мережах: 

Книга "Сміттяр" авторки Мар'яни Доля - це незвичайна історія про хлопчика на ім'я Максим, який живе в маленькому селі на заході України та працює сміттярем. Він мріє про краще життя, про можливість втілити свої незвичайні ідеї, але оточення і соціальна ситуація не дають йому такої можливості. Разом зі своїми друзями Максим намагається боротися зі складнощами, що постійно турбують його сім'ю і відчуває, що не може знайти своє місце в цьому світі. Одного разу, під час роботи на смітнику, Максим знаходить стару книгу, яка змінює його життя назавжди. Це історія про звичайного хлопця, який вірить у свої мрії і перетворює свій життєвий шлях на незвичайну подорож, сповнену пригод та важливих відкриттів.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 ... 81
Перейти на сторінку:
1

 

- Еріку, йди снідати, ти запізнишся до школи! - гукнула з кухні мама.

-Зараз, - пробурмотів хлопець, виполіскуючи рот від зубної пасти та витираючи скуйовджене волосся рушником.

Коли він сів за стіл,  вся родина була вже в зборі. Мама наливала  чай, бабуся ставила на стіл пухкі рум'яні  млинчики з джемом. Тато клацав пультом маленького плаского телевізора, що висів на стіні, прямо напроти звичного місця Еріка.  Нарешті він зупинився на новинному каналі.  На екрані кругловидий рум'яний прем'єр-міністр розповідав про свої досягнення за останні півроку.

 - У країні повністю переможено бідність, - скоромовкою видавав політик, дивлячись кудись в одну точку над камерою. - Податкова система відкорегована з урахуванням доходів громадян. Для представників класу "Ч" надається соціальне житло, що не потребує оплати комунальних послуг. Пенсії зростають...

  - Та вимкни цього брехунця, - сказала мама. - Дай додивитися шоу "Холостяк у космосі", там такі пристрасті розпалилися...

Глухо тренькнув дверний дзвінок. Тато натиснув іншу кнопку на пульті, і на  екрані телевізора з'явилося зображення з домофону. Перед їхніми дверима стояв маленький натовп людей: якісь чиновники з блокнотами та ноутбуками, оператор, що тримав напоготові камеру, а попереду всіх -  худорлявий чоловік  в окулярах, у якому Ерік впізнав заступника мера, що недавно виступав у їхній школі на профорієнтаційному заході.

 - Знову якусь комісію чорти принесли, - пробурмотів батько.

  Мама сполошилася, кинулася знімати старенький фартушок, пробіглася поглядом по квартирі - чи все в порядку. Тато нехотя натиснув кнопку, і двері автоматично розчинилися.  Господарі як по команді встали з-за столу і вийшли в передпокій зустрічати гостей.

 - Доброго ранку!  - привітався заступник мера, переводячи погляд з одного обличчя на інше, потім його очі зупинилися на Еріковій бабусі, і він приязно посміхнувся, показуючи бездоганні штучні зуби.

 - Шановна пані Пітерсон, - звернувся міський урядовець уже до неї. - Від імені нашого пана мера та від себе особисто хочу привітати вас із виходом на заслужений відпочинок. Ви пропрацювали на благо нашого суспільства санітарним працівником у лікарні класу "Ч" сорок років! Ваша самовіддана праця для підтримки чистоти й порядку в закладі охорони здоров'я, ваша турбота про власний дім, добробут своєї  родини заслужили на високу відзнаку...

 Заступник мера зробив  красномовну паузу, і в цю мить дівчина, що стояла трохи позаду, подала йому  розкішний букет квітів та невеличкий продовгувастий конверт.

 - ...тому хотілось би вручити вам цей скромний букет та путівку на морське узбережжя, щоб ви змогли там відпочити у комфортному  пансіонаті класу "Ч". А також для вас, як для кожного пенсіонера - сертифікат на безкоштовний проїзд міським транспортом  та безкоштовне медичне обслуговування у лікарні вашого класу! Вітаю вас!

 Бабуся  квапливо вийшла уперед і прийняла з його рук подарунки.

 - Дуже вам дякую, пане заступнику, - сказала вона.

 - Ще одну хвилинку, фото для преси... - та ж сама дівчина, що підносила подарунки, вийшла наперед і заклацала фотоапаратом, оператор увесь час старанно фільмував усе, що відбувається.

 - Ой, то чому ж ми тут в передпокої, - сплеснула руками мама, - давайте зайдемо у вітальню, я вас чаєм пригощу, там і сфотографуємося.

 - Дякую за запрошення, та щодо чаю не турбуйтеся - ми  поспішаємо, ще треба кілька родин відвідати.

 Але фото й справді зробили у вітальні -  на фоні новеньких меблів, придбаних нещодавно в  безвідсотковий кредит, який державний банк надавав соціально незахищеним категоріям населення. Спершу продублювали процедуру вручення нагороди, потім - загальне фото щасливої родини з заступником мера та винуватицею свята у центрі.

  - Що ж, успіхів вам та процвітання! - мовив представник влади уже на відході. Його тон із врочистого став дещо офіційним. - Але хочу зробити маленьке зауваження. У вас у загальному коридорі бруднувато, а це непорядок. Держава надає безкоштовне житло тільки з тією умовою, щоб у ньому підтримувалася зразкова чистота. Будь ласка, як ми підемо, вимийте підлогу. Щасливо зоставатися!

Коли двері за ними зачинилися, у всіх миттю злетіли з облич безтурботні посмішки. Снідати вже не було коли, родина заметушилася, хапаючи свої речі та швидко одягаючись.

 - У загальному коридорі, мабуть, знову новий сусід натоптав, а нам тепер  припис вліплять, - ображено мовила мама, фарбуючи вії перед дзеркалом у передпокої, поки тато шукав ключі від машини.

 - Та нічого, я зараз  все приберу, - сказала бабуся. Вона поставила квіти у вазу та роздивлялася подаровану путівку. - Нічого собі, "все включене". Правда, всього на три дні...

 - Певно, на більше ти не заробила, - буркнув батько, - все піар і показуха... Еріку, тебе підкинути до школи?

 - Так. - хлопець швиденько взувався. - У мене сьогодні іспит по соціології, останній перед ТОМом.  Спізнюся - мені кранти...

-Тоді все, поїхали!

Вони помахали рукою бабусі і рушили вниз до машини.

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
{ touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
1 2 ... 81
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сміттяр, Мар'яна Доля», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Сміттяр, Мар'яна Доля"