Книги Українською Мовою » 💙 Фантастика » Сміттяр, Мар'яна Доля 📚 - Українською

Читати книгу - "Сміттяр, Мар'яна Доля"

1 850
0
29.09.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Сміттяр" автора Мар'яна Доля. Жанр книги: 💙 Фантастика / 💙 Антиутопія. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 ... 81
Перейти на сторінку:
2

Машина Пітерсонів  зупинилася на парковці перед школою, Ерік швидко вибрався назовні, махнув рукою татові й мамі і закрокував до центрального входу,  куди, наче мурахи до мурашника, прямували ще багато дітей та підлітків різного віку з усього їхнього 245-го району "Ч". Школа була типова - простора чотириповерхова споруда зі скла та бетону, поряд - майстерні для виробничого навчання, великий спортивний майданчик, критий басейн. По периметру росли акуратно підстрижені дерева та чагарники, на клумбах квітли різнобарвні троянди.

Точнісінько такі ж школи - подібні як близнята, що всередині, що зовні - височіли у всіх районах міста. Держава повністю фінансувала забезпечення навчальних закладів усіма необхідними матеріалами, обладнанням, підручниками. Школярі отримували безкоштовне дворазове харчування та медичне страхування. Різнилися школи хіба що навчальними програмами; у навчальних закладах різних соцкласів була різна спеціалізація. Але загальнообов'язкові предмети викладалися у всіх однакові, та й по закінченню школи випускники, незалежно від свого класу та місця проживання, складали єдиний для всіх ТОМ, що розшифровувався як Тестове Оцінювання Можливостей.

Того ТОМу  учні боялися, як вогню. Починаючи з першого класу,  вчителі твердили їм, що це випробування визначає всю наступну долю людини. Завалив ТОМ - не отримаєш гідної професії. Вступити до коледжу чи університету можна було тільки, маючи на руках довідку про те, що за результатами ТОМу обраний фах вам підходить.

Ерік був учнем випускного класу, і до складання  ТОМу йому було рукою подати - залишалося пройти останній іспит із чотирьох обов'язкових, що допускали випускника  до процедури  оцінювання можливостей. Три попередні екзамени він склав цілком успішно, і зараз за рейтингом був другим серед двадцяти п'яти однокласників.Очолити рейтинг було нереально - це місце усі дванадцять років посідав зануда і вчительський любимчик Ронні. Та Ерік і не прагнув його обігнати - хлопець ніколи не відзначався особливим честолюбством. Він добре вчився не для того, щоб комусь щось довести, а просто через те, що мав здібності до наук та  любив дізнаватися щось новеньке.

 - Привіт! - гукнув його сусід по парті Марк, коли Ерік, відмітившись у охоронця на вході, попрямував на другий поверх, де мав проходити іспит. - Ти чого запізнюєшся? Екзамен уже почався!

 - Привіт, Марку! Та заявилася комісія з мерії, бабцю на пенсію випроводжали... Поснідати, блін, не дали!

Наче на підтвердження його слів у животі голосно забурчало. Ерік спинився біля автомата в коридорі школи і узяв стаканчик кави та булочку, Марк наслідував його приклад, і  далі вони вже пішли, жуючи на ходу.

 - А, у них сьогодні день візитів, - сказав Марк. - У мене сестра народила дівчинку, то теж приходили, принесли якийсь там пакунок.

Він допив останній ковток, зім'яв паперовий стаканчик і жбурнув на підлогу. У цю ж мить під стелею спалахнув вогник системи відеоспостереження, і з динаміку пролунав рівний, без жодних емоцій, голос чергової вчительки : "Марк Ендрюс, підніміть, будь ласка, сміття і покладіть в урну!"

Марк нахилився і нехотя підняв стаканчик, біля найближчої урни спинився і викинув його. Ерік зробив так само. Над урною був красиво оформлений напис : "Наша школа - школа зразкового порядку та дисципліни". Тут теж висіла камера, і Марк не втримався й показав їй язика.

 - Мінус три бали в рейтингу за зухвалу поведінку, - миттю зреагував голос з динаміку.

Ерік смикнув друга за руку:

 - Слухай, ну нащо воно тобі? Перед самим ТОМом вже потерпи, не заїдайся....

 - Воно вже все мене дістало! - сердито пробурчав Марк. - Таке враження, що це роботи, а не живі люди. От, кажуть, колись...

Що було колись, Ерік дізнатися не встиг. бо вони вже дійшли до аудиторії, де  відбувався іспит з соціології. Перед високими дерев'яними дверима юрмилися схвильовані хлопці та дівчата. Хтось ще спішив надолужити згаяне, гарячково гортаючи  підручники та конспекти, та більшості випускників уже знання не лізли в голову - вони стояли, тісним колом обступивши довготелесого Рудольфа, якому  пощастило ( чи, навпаки, не пощастило) складати іспит першим, і котрий, уже "відстрілявшись", ділився з однокласниками своїми враженнями.

-Ох і валять! - робив круглі очі Руді.

 - А що тобі випало? - схвильовано допитувалась котрась із дівчат.

 - Демографічна політика.

-У-у-у, - загуділи дванадцятикласники.

У цю мить двері аудиторії розчахнулися, і в коридор визирнув помічник учителя містер Дональдс.

 - Пітерсон є? - спитав він.

 - Я тут, - Ерік зробив крок вперед. Серце неприємно тьохнуло і пропустило один удар.

 - Заходьте, будь ласка.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
{ touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
1 2 3 ... 81
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сміттяр, Мар'яна Доля», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Сміттяр, Мар'яна Доля"