Читати книгу - "Кодекс України про адміністративні правопорушення : Науково-практичний коментар"

Керівництво державною санітарно-епідеміологічною службою здійснюють:

- Автономної Республіки Крим - головний державний санітарний лікар Автономної Республіки Крим, який призначається на посаду та звільняється з посади наказом головного державного санітарного лікаря України;

- області, міст Києва і Севастополя -головний державний санітарний лікар відповідної адміністративної території, який призначається на посаду та звільняється з посади наказом головного державного санітарного лікаря України;

- на водному, залізничному, повітряному транспорті - головний державний санітарний лікар відповідного виду транспорту, який призначається на посаду і звільняється з посади наказом головного державного санітарного лікаря України;

- в районі, місті, районі в місті - головний державний санітарний лікар відповідної адміністративної території, який призначається на посаду і звільняється з посади наказом відповідно головного державного санітарного лікаря Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя за погодженням з головним державним санітарним лікарем України;

- на лінійних підрозділах та об’єктах транспорту - головні державні санітарні лікарі (організація державної санітарно-епідеміологічної служби на водному, залізничному, повітряному транспорті забезпечується за лінійним принципом);

- на об’єктах з особливим режимом роботи - головні державні санітарні лікарі цих об’єктів;

- в галузі оборони, внутрішніх справ, у справах охорони державного кордону, з питань виконання покарань, Державного управління справами, Служби безпеки України - головні державні санітарні лікарі відповідного державного органу.

Головний державний санітарний лікар України:

- затверджує державні санітарні норми, регламенти використання небезпечних факторів, гранично допустимі концентрації, орієнтовно безпечні рівні хімічних і біологічних чинників у харчових продуктах, предметах та виробах, у воді, повітрі, ґрунті, а також встановлює норми радіаційної безпеки та допустимі рівні впливу на людину інших фізичних факторів;

- застосовує передбачені законодавством заходи для припинення порушень санітарного законодавства;

- погоджує методи контролю і випробувань продукції щодо її безпеки для здоров’я і життя населення;

- погоджує інструкції (правила) використання продукції підвищеної небезпеки;

- погоджує перелік установ, організацій, закладів, яким надається право випробування продукції на відповідність вимогам безпеки для здоров’я;

- здійснює інші повноваження відповідно до закону.

Повноваження керівників відповідних органів, установ, закладів, лікарів-гігієністів, лікарів-епідеміологів, помічників лікарів визначаються законодавством.

Посадові особи державної санітарно-епідеміологічної служби України самостійно приймають в межах своїх повноважень рішення і несуть відповідальність згідно із законодавством за протиправні дії або бездіяльність; здійснюють свої повноваження на відповідних адміністративних територіях, водному, залізничному та повітряному транспорті, об’єктах з особливим режимом роботи, а посадові особи державної санітарно- епідеміологічної служби Міноборони, МВС, СБУ, Адміністрації Держприкордонслужби, Державного департаменту з питань виконання покарань, Державного управління справами - на підпорядкованих їм територіях, об’єктах, у частинах і підрозділах.

Головний державний лікар України, його заступники, головні санітарні лікарі відповідних органів, установ, закладів державної санітарно-епідеміологічної служби та їх заступники, а також лікарі-гігієністи, лікарі-епідеміологи мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення, що передбачені цією статтею. Конкретний склад адміністративних правопорушень, справи про які розглядають ці посадові особи, сформульований у ст. 42, ч. 2 ст. 41, ст. 78, ст. 80-83, ст. 90-1, ст. 95, ст. 167, ст. 168-1, ст. 170-1, ст. 88-11 КпАП.

[Статтю 237 виключено згідно із Законом України № 352-XIV від 23.12.98 p.]

Органи державного ветеринарного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушеннями правил щодо карантину тварин та інших ветеринарно-санітарних вимог (стаття 107).

Від імені органів державного ветеринарного контролю розглядають оправи про адміністративні правопорушення і накладають адміністративні стягнення:

1) головний державний інспектор ветеринарної медицини України та його заступники - штраф на громадян до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, на посадових осіб - до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

[У пункт 1 частини другої статті 238 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 p.]

2) головні державні інспектори ветеринарної медицини Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, головний державний інспектор ветеринарної медицини на транспорті і державному кордоні та їх заступники - штраф на громадян до 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, на посадових осіб - до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

[У пункт 2 частини другої статті 238 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97p.]

3) головні державні інспектори ветеринарної медицини міст, районів, районів у містах, залізниць, транспортних і прикордонних пунктів - штраф на громадян до 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, на посадових осіб - до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

[У пункт 3 частини другої статті 238 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97p.]

[У пункт 3 частини другої статті 238 внесено зміни згідно із Законом України № 2342-ІІІ від 05.04.2001 p.]

4) завідуючі дільничними лікарнями державної ветеринарної медицини, дільницями ветеринарної медицини, начальники ветеринарного нагляду на дезинфекційно-промивальних станціях і пунктах, завідуючі лабораторіями ветеринарно-санітарної експертизи на ринках - штраф на громадян до 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, на посадових осіб - до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[У пункт 4 частини другої статті 238 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97p.]

[У пункт 4 частини другої статті 238