Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Провісниця, Кетрін Огневич 📚 - Українською

Читати книгу - "Провісниця, Кетрін Огневич"

533
0
27.12.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Провісниця" автора Кетрін Огневич. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 31 32 33 ... 68
Перейти на сторінку:
Розділ 18.Дивовижний єдиноріг

На певний час Фабіан загубив Кессі. А тому йому довелося покладатися на маячок в її браслетах, поставлений після того, як її викрали. Він знайшов її біля прилавка з прикрасами, і побачив, як вона дивилася на один із кулонів. Фабіан й гадки не мав, чим він їй сподобався, оскільки на вигляд кулон був абсолютно звичайним. Принаймні, так спочатку здалося. Варто було хлопцю трохи наблизитися, як він відчув у ньому магію, причому досить потужну. І, звісно ж, щойно хлопець заговорив із Кессі, вона знову на нього образилася.

Cвята Накія*, всі землянки такі образливі чи це тільки вона така? Так і не відповівши на його запитання, Кессі знову вирушила вперед, так і залишивши Фабіана біля торгової лавки.

 — Що це за кулон? — запитав він в торговця, і той посміхнувся.
 
 — У ньому міститься портальна магія. Варто носію доторкнутися до нього, як він перенесеться туди, куди забажає.
 
 — Він такий один?
 
 — На жаль, так. Будете брати?
 
 — Звичайно.
 
 — З вас двісті голдринів, — сказав він, і на мить пройшовся по хлопцю поглядом. І Фабіан згадав, що зараз перебуває під личиною зовсім іншої людини. Що ж, однаково, що він про нього подумає.

Простягнувши йому мішечок із монетами, хлопець забрав кулон і подякував старому. Сховавши його в нагрудній кишені сюртука, він помчав слідом за Кессі, яка милувалася єдинорогами на головній площі. Простягнувши руку, вона боязко погладила білого єдинорога, і той схилився перед нею, висловлюючи свою повагу. Поки Кессі здивовано витріщалася на єдинорога, Фабіан тихо підкрався до неї ззаду.
 
 — Ти йому сподобалася... — сказав він їй на вушко, від чого дівчина підстрибнула, а потім, озирнувшись, злісно блиснула очима, спрямувавши погляд на Фабіана.
 
— Що за ідіотська звичка підкрадатися?! Ти мене налякав. Знову! Я скоро заїкатися почну від страху.
 
 — Пробач... — Кессі одразу ж смикнулася вперед, але він вправно обхопив її руками за талію, тим самим утримавши на місці. — Вибач мені за все, Кессі. Я не хотів тебе образити, чесне слово. Не думав, що ти все приймеш так близько до серця.
 
 — Не думав він, а як же! — почув він у відповідь, і вона спробувала вирватися, але хлопець лише міцніше притиснув її до себе. Дозволивши собі швидкоплинну слабкість, Фабіан притулився носом до її верхівки і відчув приємний запах яблуні та ще чогось солодкого. Кессі тут же полишила свої спроби звільнитися і злегка повернула голову в бік. — Що це ти робиш?
 
 — Ти приємно пахнеш... — тільки це і вдалося сказати, оскільки Фабіан не міг перестати думати про те, що було б, якби вони зараз опинилися в іншому місці. Скажімо, в його покоях... І ця думка одразу привела хлопця до тями, від чого Фабіан одразу ж відпустив дівчину. Вона повернулася до нього обличчям і подивилася на хлопця сердитим поглядом.
 
 — Та невже? А то я не знала! До твого відома, іноді ти буваєш дуже дивним.
 
 — Хто б казав! — парирував він у відповідь, і миттєво помітив, як смикнулися куточки її губ, немов вона намагалася стримати посмішку.
 
 — Гаразд, містере. Так уже й бути, один-один. Ми квити.
 
 — Що ж, я радий. Ну то як тобі Лліріан?
 
 — Тут дуже гарно. Не думала, що колись побачу таке... — сказала вона, вказавши на єдинорога позаду себе, який одразу ж ткнувся мордою їй у плече, від чого Кессі розсміялася.
 
— Ну, зрештою, ти ж не знала про те, що крім Землі існують інші світи, еге ж?
 
 — Світи?
 
 — Звичайно, їх багато. Причому, я б сказав, що дуже багато... — Очі Кессі одразу загорілися якимось вогником, а сама дівчина одразу ж наблизилася на крок ближче до хлопця.
 
— Багато? Ти розповіси мені про них?
 
 — Про всі-всі? Ну, навіть не знаю... — сказав він, зробивши задумливий вигляд, копіюючи Кессі, яка якось раз викинула такий самий трюк.
 
 — Ну, будь ласка! Будь ласка, будь ласка, будь ласочка!
 
 — Гаразд, так уже й бути. Розповім.
 
 — Ура! — Кессі тут же радісно підстрибнула на місці, від чого Фабіан розсміявся.
 
 — ...але тільки коли повернемося до палацу! — закінчив він свою пропозицію, і радість на обличчі дівчини тут же змінилася на смуток.
 
 — От же вередун!
 
 — Хто б казав!

Накія - це богиня терпіння, витривалості та мудрості в королівстві Лліріана

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 31 32 33 ... 68
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Провісниця, Кетрін Огневич», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Провісниця, Кетрін Огневич"