Читати книгу - "Три бажання для мільйонера, Лія Серебро"

Ольга, не звернувши уваги на слова Анни, все ж почала розмову в напівжартівливому тоні, явно натякаючи на своє бажання провести індивідуальні сеанси з Дімою.

- Знаєте, дівчатка, - почала Ольга, розглядаючи свої нігті, - ось у цьому потоці клієнтів Діма, звісно, найкозирніший. Я б не проти з ним попрацювати окремо. Сеансів п'ять, щонайменше, - вона посміхнулася, але в її погляді відчувалася нотка серйозності.

Дівчата обмінялися поглядами, розуміючи, що розмова може зайти занадто далеко.

- Оль, - вставила одна з них, - ми ж домовилися не обговорювати клієнтів. Тим паче, Анна чітко дала зрозуміти, що з цим не жартують.

- Та годі вам, я просто пожартувала! - відмахнулася Ольга, але з її тону було зрозуміло, що жарт був не зовсім випадковим.

Але інші швидко переключилися на роботу, не підтримавши Ольгу.

Наступного дня Анна прийшла в офіс заздалегідь, щоб підготуватися до чергового групового сеансу. Вона ретельно перевірила список учасників і заспокоїла себе, побачивши, що Діми не буде на цьому сеансі - його черга в п'ятницю. Проте почуття полегшення перемішувалося з легким розчаруванням. Анна сама не могла зрозуміти, чому в глибині душі чекала його появи. Її думки кружляли навколо Діми, його впевненої манери спілкування і того флірту, який між ними пробіг на минулій зустрічі.

Анна намагалася зосередитися на роботі. Її команда вже готувала зал для сеансу. Клієнти почали прибувати, хтось приїхав на шикарній машині, хтось з охороною. Цього разу в групі були знаменитості, мільярдери й успішні бізнесмени - всі вони шукали щось більше, ніж матеріальні досягнення.

Анна почала сеанс, намагаючись переключитися на запитання клієнтів. Тема сьогоднішньої зустрічі була «Сенс життя». Один з учасників, відомий співак, стримано почав обговорювати свої сумніви з приводу того, що слава і гроші приносять справжнє задоволення. Анна уважно вислуховувала його, але її думки поверталися до Діми. Вона задавалася питанням: чи справді вона боїться його присутності, чи її серце просто йде в нікуди?

- Як ви вважаєте, - продовжувала Анна, звертаючись до всієї групи, - що визначає справжнє щастя? Гроші, успіх чи, можливо, щось глибше?

Відповіді учасників посипалися одна за одною. Вони обговорювали вічні питання про призначення, внутрішній спокій і любов, але в кожній репліці Анна знаходила свою внутрішню боротьбу. Вона щиро слухала клієнтів, але її емоції щодо Діми не відпускали її, лякаючи своєю інтенсивністю.

Анна сиділа на чолі кола. Її темно-сині штани і сірий брендовий светр, з лімітованої коллекціі відомого модельєра, підкреслювали елегантність і серйозність, стримано показуючи її професіоналізм. У кімнаті витала аура напруги, змішана з очікуванням.

Перед нею сидів Павло Сєров - відомий продюсер, чоловік років сорока з проникливими очима і широкими плечима, одягнений у бездоганний костюм. Його сиві скроні надавали йому вигляду зрілого, але його погляд був сповнений розгубленості. Поруч із ним сиділа Єлизавета Ковальчук, поп-діва в ідеальній сукні запаморочливого фасону. Вона була сліпуче красивою - довге волосся, вогненно-руде, падало по плечах, але за цією красою ховалися замкнутість і недовіра.

Анна глянула на всіх присутніх, вирішивши нагадати:

- Ми сьогодні тут, щоб поговорити про те, що для кожного з нас означає сенс життя. Що визначає наш шлях, змушує нас рухатися вперед? - її голос звучав м'яко, але впевнено.

Першим заговорив Павло, нервово постукуючи пальцями по підлокітнику крісла.

- Сенс життя? - він усміхнувся, але в його усмішці відчувався смуток. - Мені завжди здавалося, що сенс у роботі. В успіху. У грошах. Але що більше я цього отримую, то більш порожнім себе почуваю.

Єлизавета закотила очі, але Анна помітила, як її рука злегка тремтіла, коли вона поправила волосся.

- Усі ми в цьому залі розуміємо, що успіх не робить нас щасливими, - Єлизавета глянула на Павла. - У мене в житті є все: слава, гроші, шанувальники, а ночами я не можу заснути.

- А що тебе не дає спати? - запитала Анна, утримуючи контакт поглядом.

- Відчуття самотності, - ледь чутно промовила Єлизавета, опустивши голову.

Поки інші учасники дивилися на неї, у розмову несподівано втрутився Аркадій Лепін, успішний бізнесмен з атлетичною статурою і впевненою поставою. Він сидів, злегка відкинувшись на спинку крісла, але його гострий погляд був спрямований прямо на Анну.

- Ви говорите про порожнечу, але хіба сенс не в тому, щоб просто насолоджуватися тим, що в тебе є? Навіщо шукати сенс, коли життя вже дає тобі все? - його голос був сповнений впевненості, майже зухвалий.