Читати книгу - "Попелюшка у великому місті, Jo Peters"

— Що б ти зараз не сказала, це не змінить мого ставлення до тебе. Варто було б зараз же піти до Паші та розказати йому, яку змію він пригрів. Та враховуючи, що ми як-не-як зведені сестри, я промовчу, якщо ти негайно залишиш це шоу.

Аріна мовчала, її губи тремтіли, а очі швидко бігали туди-сюди, наче вона намагалась знайти хоч якусь можливість вирватися з цієї ситуації.

— Ти серйозно? — її голос був тонким, розбитим. — Ти хочеш, щоб я просто так залишила все? Ти не розумієш… Я це не для себе роблю!

Я насмішливо підняла брову, дивлячись на неї з викликом.

— А для кого ж тоді? Для Паші? Чи для слави? Може, все-таки для грошей? Ти що, думаєш, я вірю в твої бла-бла-бла про «не для себе»? Ти просто хочеш бути на вершині. І цей шлях до неї для тебе не має жодних моральних кордонів. Якщо ти зараз же не підеш, я розповім усе Паші все і, повір мені, він не захоче тебе бачити. Ти все зруйнуєш.

Аріна почала хапати повітря, не знаючи, як реагувати на мою безжалісну рішучість.

— Я не вірю, що ти дійсно насправді це зробити… — тихо прошепотіла вона, більше для себе, ніж для мене.

Я не відповіла. Просто дивилася на неї з холодною байдужістю, знаючи, що зараз залежить тільки від неї.

— Ось твій вибір, Аріно, — сказала я. — Залишити шоу, або втратити все.

Її обличчя змінилося. В очах з’явилася втома, розчарування, а потім —згода.

— Добре, я піду.

Я не відповіла, просто повернулася, насолоджуючись своїм тріумфом.