Книги Українською Мовою » 💙 Сучасний любовний роман » Попелюшка у великому місті, Jo Peters 📚 - Українською

Читати книгу - "Попелюшка у великому місті, Jo Peters"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Попелюшка у великому місті" автора Jo Peters. Жанр книги: 💙 Сучасний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 32 33 34 ... 37
Перейти на сторінку:
Частина 3. Розділ 1 (Паша)

Мушу зізнатися, що я ніколи всім серцем не вірив, що зможу зустріти істину любов на телешоу. Незважаючи на те, що я припускав, що знайду дівчину, з якої мені буде добре, і навіть припускав спробу побудувати серйозні стосунки з нею, але не міг навіть подумати, що мене охоплять настільки сильні почуття до однієї з учасниць.

Аня сподобалася мені ще під час нашого знайомства, але чим більше ми спілкувалися, тим сильніше мене тягнуло до цієї дівчини. Вона не була бездоганною, але здавалася ідеальною половинкою для мене.

Я бачив в її очах ту глибину, яку часто не помічаєш у інших, і це давало мені відчуття, що ми буквально створені одне для одного, як би банально це не звучало. Урешті-решт я був далеко не першим і не останнім, хто відчував кохання.

Ми змогли знайти одне одного, незважаючи на всі непрості умови зйомок, у яких нам доводилося існувати. Я не міг у це повірити спочатку, але з кожним днем, з кожною розмовою, з кожним поглядом я розумів, що моя ідея про «відносини на телешоу» залишилася в минулому, давши місце справжнім почуттям.

Уже в Греції продовження шоу здалося мені абсолютно непотрібною безглуздістю, оскільки серце вже зробило свій вибір. Щоправда, підписаний контракт вимагав від мене чіткому слідуванню правил проєкту, так що я не міг просто так попрощатися з Кариною та Настею. Спершу я серйозно переживав через подібний стан речей, але потім зрозумів, що даремно накручую себе. Урешті-решт можна було органічно підлаштувати все так, щоб якомога швидше повноцінно возз’єднатися зі своєю коханою.

Повернувшись спогадами до нашої прогулянкою київською набережною, я пригадав, як ми з Анею з ентузіазмом обговорювали улюблені рецепти. Виявилося, що нас об’єднувало спільне захоплення і це можна було використати для шоу, продемонструвавши публіці органічність нашої пари та логічно підвести до вигону інших учасниць.

У реальності все складалося навіть краще, ніж я сподівався. Відверте небажання Карини брати участь у моїй ініціативі стало ідеальним приводом для того, щоб попрощатися з цією дівчиною. Дивлячись на те, як вона йде збирати речі, надмірно високо піднявши голову, я відчував чітку впевненість у власних діях. Карина не була поганою, просто з такою дівчиною мені точно не вдалося побудувати стосунки.

Та потім усе пішло геть не так, як би мені хотілося.

Влаштовуючи спільне приготування їжі, я планував якомога більше часу провести з Анею, але замість цього вимушений був не відходити від Насті. Ця дівчина виявилася настільки безпорадною в кулінарії, що залишити її саму здавалося просто безсердечним злочином.

Я сподівався, що мені вдасться надолужити пропущене, коли з пирог буде поставлено до печі і ми візьмемося за елементарне нарізання салатів, з яких могла впоратися навіть недосвідчена Настя, проте все знову пішло геть не за планом.

Закінчивши з приготування начинки для пирога, Аня вийшла до туалету. Майже одразу за нею послідувала й Настя. Спершу я не приділив цьому особливої уваги, але все змінилося, коли звідти повернулася лише одна дівчина та заявила те, що приголомшило всю знімальну групу:

— Можете не чекати на Аню. Вона не прийде.

— Ти жартуєш? — першим ділом запитав я, оскільки просто не міг припустити іншого варіанту.

Але Настя похитала головою та продовжила наполегливо стояти на своєму:

— Аня вирішила покинути шоу. Вона мені щойно повідомила про своє рішення.

Дивлячись в широко розплющені від тріумфу очі цієї дівчини, я усвідомив усю серйозність її слів. У ту ж мить я кинувся у бік туалетної кімнати, де, звісно, уже нікого не було. Тоді я кинувся обшукувати всю квартиру, але Аня вже встигла піти.

Дівчина так спішила зникнути, що навіть не зібрала речі, і це лякало мене. Очевидно, для подібне кардинальне рішення не могло виникнути просто так. Але що стало його причиною?

Я повернувся до кухню, де Настя вмостилася за столом зі щойно завареною чашкою чаю, виглядаючи непасуюче спокійною і задоволеною на фоні метушні, що запанувала на знімальному майданчику після несподіваного зникнення однієї з фіналісток.

— Що ти їй сказала? — запитав я, стискаючи кулаки, щоб тримати себе в руках.

Настя відставила чашку та розвела руками: 

— Геть нічого. Повір, я тут ні до чого. Аня просто зрозуміла, що все це не для неї, тому вирішила покинути це все.

Моє серце стислося від її слів. Такого просто не могло бути. Я встиг пізнати Аню достатньо добре, щоб точно знати, що ця дівчина не могла вчинити подібним чином.

Проте й доказів, щоб довести причетність Насті до її втечі, у мене не було. Я відчував безсилля, і це страшенно виводило мене з себе.

Сенсу продовжувати розмову з нею не було, тому я розвернувся та вирушив до Марини, що була відповідальна за створення шоу. Якщо хто й міг допомогти мені відшукати Аню, то це вона.

За підказкою одного з операторів, я вийшов на терасу, де ця жінка саме активно розмовляла з кимось по телефону, не помічаючи нічого довкола. Не бажаючи їй заважати, я вирішив не привертати до себе увагу та дочекатися, доки вона завершить. Мені й у голову не могло прийти, яку інформацію вдасться відкрити завдяки цьому рішенню.

— Генадіє Вікторовичу, запевняю Вас, що я зможу виправити ситуацію, — говорила вона, очевидно, з моїм продюсером. — Гадки не маю, що змусило Аріну викинути подібний коник, але я вправлю їй мізки. Не варто сумніватися, що це дівчисько повернеться додому, де її можна буде легко знайти, нагадати про наш договір і змусити довести свою роль до кінця.

Спершу її слова здавалися мені абсолютно безмістовними, але чим більше я обдумував їх, тим більше усвідомлював їх. У голові виникли страшні підозри, вірити в які просто не хотілося.

Розтавити все на свої місця могла тільки Марина. Саме тому я нарешті вирішив дати про себе знати, постукавши по скляним дверям. Жінка одразу ж здригнулася та різко повернулася до мене.

— Я передзвоню, — поспішила вона завершити розмову, а тоді звернулася до мене: — Пашо, ти що тут робиш?

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 32 33 34 ... 37
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Попелюшка у великому місті, Jo Peters», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Попелюшка у великому місті, Jo Peters"