Читати книгу - "Полум'яна 3, Маїра Цибуліна"

- Можна тільки уявити, як виглядав цей замок до того, як дядечко його відбудував, - мовив Річард, вдивляючись у кам'яні стіни, - якщо він і зараз не блищить красою та розкішшю, до якої ми, англійці, звикли.

- А що хіба його реставрували, Річі? - здивовано запитала маркіза, попрямувавши за герцогом. - Щось не видно з цих руїн, що їхніх стін торкалися руки працівників. Більше схоже на те, що вже багато століть їх торкалися лише вітри та дощі.

- Але погодься, моя люба, що це середньовіччя надає їм лише значний вигляд?!

- Дозволю з тобою не погодитись, любий. Ці руїни вселяють мені тільки огиду і нічого, крім огиди.

Герцог Ештон зрозумів, що не знайде в особі коханки однодумця. Коли він був вражений красою пейзажу, маркіза Ботем бачила тільки дикі угіддя та руїни.

- Як я хочу до Лондона! - продовжувала голосити жінка, поки чоловік насолоджувався поглядом дикими просторами місцевості. - Шарлотта зараз, напевно, насолоджується суспільством витончених кавалерів, п'є пунш і танцює до упаду! Як я скучила за нею, і за балами, шовками та лондонськими видами! Якби Тедді і Мерін дізналися, в якому тяжкому становищі я зараз перебуваю, то приїхали б до мене щохвилини, щоб підтримати мене у скрутну хвилину.

- Софіє, я тебе не тримаю, - Річард натякнув дуже відкрито своїй супутниці, куди вона може вирушити, якщо їй так нерадісно дивитися на всі ці краєвиди, попрямувавши назад до їхнього засобу пересування. - Ось у той бік дорога на Лондон. Іди мила до своїх лондонських чепурунів! Скатертиною тобі доріжка!

- Ні, що ти, Річі, - швиденько відповіла жінка, зрозумівши, що треба тримати свою думку при собі, якщо вона хоче стати герцогинею Ештон, і продовжувати дуже вміло прикидатися, що її тішить усе, що вона бачить навколо себе. - Я тебе не залишу одного в цій варварській глушині. Мої почуття до тебе настільки сильні, що я готова заради тебе витримати й не такі надмірності.

Закінчивши свій пристрасний монолог, маркіза швиденько застрибнула в карету. Річард наслідував її приклад, і решту дороги вони провели в повній мовчанці, доки не приїхали за призначенням.