Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Невидимі. Таємниця Туманної Бухти 📚 - Українською

Читати книгу - "Невидимі. Таємниця Туманної Бухти"

244
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Невидимі. Таємниця Туманної Бухти" автора Джованні дель Понте. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 31 32 33 ... 52
Перейти на сторінку:
благав на колінах?

— Я знаю, де книга, — відрізав Дуглас.

— Malartium?! — вигукнув Пітер.

— Тихше ти! Так, саме вона.

— Як це може бути? Я думав, ці видіння приходять до тебе лише під час сну, а зараз…

— Так, — промовив Дуглас, червоніючи, — церемонія була трохи нуднувата, і я…

— Ти заснув! — спалахнув Пітер, здригнувшись від думки, що його мати та знайомі прихожани могли це помітити.

— T-c-с! Тихіше, бодай тобі! Я не те щоб заснув, а тільки трохи задрімав і…

— Ти заснув.

— Ну добре, я заснув, але зате дізнався, де книга. Нам хіба не це треба? Головне — притиснути Ангуса Скрімма та врятувати наші дупи, а також решту мешканців Бухти, а може й не тільки їх!

— Добре, більше не перебиватиму, раз ти такий запальний!

— Тепер ми можемо говорити про книгу?

— Давай, я ж пообіцяв не перебивати, не тягни!

— Слава Богу! Так-от, Malartium… Якщо ти пам’ятаєш, в останньому видінні Дамон його кинув до підземної річки…

— Так, так, через тріщину в скелі.

— Атож, і потім жодних слідів не лишилося. Але зараз, коли я… спав у церкві, то знову бачив ту сцену, проте на цей раз зосередився не на Невидимих, а на книзі! Її ніс бурхливий потік, кидаючи на стіни вузького тунелю… потім темрява, знову вода й за нею — водоспад і підземне озеро…

— А потім? А потім?..

— А потім я впав уперед і здорово тріснувся лобом об лавку.

— Це не важливо!

— Як не важливо, дивися, яка гуля…

— Розповідай про книгу! Якби ти поспав трохи подовше, ми б уже знали, куди за нею треба йти і чи можливо її взагалі звідти дістати. Але мене більше за все турбує вся ця вода…

— Я, звичайно, не телепат, але думаю ось що: практично неможливо, щоб книга не постраждала, побувавши в такому потоці й пролежавши в озері стільки років.

— Тим гірше, нам нічого більше не лишається, як чекати твого наступного сну. А поки давай помовчимо, не хочу, аби нас почули.

— Не хвилюйся, народ тут напевно глухий через старість. Найближче до нас Дамон і мій дядько, але мені здається, вони більше захоплені своєю власною розмовою.

Тим часом Кристаль дочекалася, поки пройдуть усі люди, вибралася з кущів і вийшла за ворота. Удалині вона помітила Дугласа з Пітером, що досить-таки жваво розмовляли. Хлопці відразу ж замовкли, коли до них приєдналися дядько Кен, тітка Гетті й Дамон Найт. Дівчинка трималася віддалік, поклавшись на свої темні окуляри та гіпнотичні здібності.

Труну з тілом Девліна Стівенсона опустили в могилу й почали засипати землею. Пастор вимовляв формули останнього прощання.

Кристаль підійшла ближче, щоб запам’ятати обличчя присутніх (хтозна, може, знадобиться…), як раптом почула голос за спиною.

— Пані Кристаль Купер, я так розумію.

Кому належав голос, дівчинка зрозуміла, не оглядаючись: блондинові в темних окулярах і куртці з безліччю кишень. Уже кілька днів вона бачила його в найрізноманітніших місцях, але як не намагалася, так і не змогла прочитати його думки. Роберт Кершо насолоджувався сум’яттям Кристаль, як детектив, котрий зловив крадія на місці злочину.

— Що вам треба? — пішла вона у відвертий наступ.

— Не так грубо, моя люба, заспокойся. Не здогадуєшся, що мені потрібно? — він роздивлявся її із цікавістю. — Намагаєшся прочитати мої думки, так?

Дівчинка зробила крок назад.

— Як ви дізналися?

— О, ти будеш здивована, скільки всього я про тебе знаю. А зараз і ти дізнайся трохи: щодо мене телепатія не працює. Я дуже довго цікавлюся так званими паранормальними явищами і сам навчився дечому.

— Що вам треба? — похмуро повторила Кристаль.

— Мені потрібно знати все, що тобі відомо про Невидимих, — повідомив Роберт Кершо все тим же глузливим тоном.

— Не… Невидимих? — перепитала Кристаль, удаючи, що вперше чує це слово. — А хто це такі?

— О, дурною вирішила прикинутися? Погодься, це тобі не личить. Чи, може, хочеш, аби всі дізналися, що сталося з внучкою нещасної Сьюзан Купер?

— Ох, негідник! — закричала Кристаль, спробувавши вдарити його ногою в пах, але журналіст уник удару і схопив її за зап’ясток.

— Заспокойся ж, тобі кажуть! Я тільки збираю інформацію!

— Що тут відбувається? — спитала якась пані в темно-фіолетовому пальті, підійшовши до них. — Кристаль Купер… це ти?

— Бачиш, не варто було так хвилюватися. А зараз ходімо зі мною, — урезонював дівчинку журналіст, тягнучи до виходу із цвинтаря.

Тим часом до пані в пальті підійшли ще люди, та й решта присутніх звернула увагу на сцену, яка розігрувалася неподалік.

— Відпусти мене, негіднику, — прошипіла Кристаль, — інакше я заявлю, що ти педофіл і намагався мене зґвалтувати!

— А, так тобі до притулку схотілося? — не відступав Роберт Кершо, починаючи нервувати. — Не розумієш хіба, що тобі в сто разів вигідніше спокійно піти зі мною, ніж попастися цим мегерам зі шкільного комітету?

— Піти з вами? — хтось міцно схопив журналіста за руку. — Не думаю, що це необхідно.

— Хай йому біс, — вилаявся Кершо, — тут бракувало ще знаменитого Дамона Найта! — Він спробував вивільнити руку, не відпускаючи, проте, Кристаль. Але Найт, хоч і був набагато старший, не піддався та втримував Роберта доти, доки хтось високий і кремезний вдягнув на нього наручники.

Цим кимось був не хто інший, як шериф, або начальник поліції Туманної Бухти, давній друг Дамона Найта і Кендреда Хелловея.

— Хай йому біс, я ж не

1 ... 31 32 33 ... 52
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Невидимі. Таємниця Туманної Бухти», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Невидимі. Таємниця Туманної Бухти"