Читати книгу - "Той що вижив, Олександр Шаравар"

У зв'язку з поганим станом порталу було прийнято рішення зайнятися його ремонтом. Моя пропозиція про використання піни для фіксації кільця нітірі відкинули, не довіряючи технологіям. Виявилося, що нітірі були суто магічною цивілізацією і до техніки ставляться вельми підозріло, саме тому вони вирішили ремонтувати портальне кільце за допомогою своїх технологій. Звичайно, все не могло бути просто. Мені необхідно було вирушити до колишнього видобувного комплексу нітірі. Там вони добували якраз матеріал для створення стаціонарних артефактів. І цей видобувний комплекс після узгодження системи вимірювань виявився неподалік житлового модуля «Ізіди-3». Так, майже за дві з половиною тисячі кілометрів від поточного місцеперебування. Навіть у кращому разі, якщо планетохід рухатиметься на своїй максимальній швидкості двадцять кілометрів на годину, чотириста вісімдесят кілометрів на добу, добиратиметься до комплексу понад п'ять діб. Але планетохід не може рухатися в нічний час — це раз, два — максимум дві-три години без зарядки. Отже, подорож могла розтягнутися на кілька місяців, про що я і заявив нітірі.

Тільки після усвідомлення того, що я можу просто не дістатися комплексу, нітірі вирішили поділитися зі мною схемою трансмутації кристалів у необхідну матерію. Найцікавіше в тому, що через те, що сировиною будуть скам'янілі душі, навіть не треба ману витрачати для трансмутації. Вона бралася з душ для всієї трансмутації. І ось тут у мене почали закрадатися підозри: а чи не через це в них і сталася катастрофа? Адже теоретично за такого методу трансмутації можна отримати будь-що. Причому, не обов'язково отримана в результаті речовина має бути матеріальною. Але висловлювати свої підозри не став. Сподіваюся, вони сховаються від нітірі у тому розділі моєї свідомості, який  знаходиться під захистом.

Завтра я повинен спробувати трансмутувати близько п'ятдесяти грамів дрібних кристалів у речовину, яка заповнюватиме тріщини портального кільця. Якщо вийде — добре, ні — намагатимуся далі. Це все ж таки набагато краще, ніж їхати наодинці через весь континент, причому впевненості, що необхідна речовина знаходиться все ще там, у нітірі не було. Під час катастрофи дуже багато чого змінило свою природу. Лише захищені справді потужним захистом об'єкти вціліли. Наприклад, як ця портальна арка, але вона вичерпала свій захист під час катастрофи та трохи все ж таки тепер була пошкоджена, через що і руйнується зараз штучний вимір.

Запис у журналі спостережень: день 125

Сьогодні вночі Діяра повернулася, чи точніше, інопланетянка у її образі. Насамперед вона зробила зменшення на шафі постійним за допомогою моєї крові та порошку з дрібних кристалів. Тепер для відключення зменшення мені треба просто капнути на нього. Для включення зменшення – зробити навпаки. Після того як ми розібралися з книжковою шафою, запитав її. Далі наводжу нашу бесіду.

— Катастрофа сталася через трансмутацію душ? - спитав я прямо. Після мого питання інопланетянка здригнулася, вже цим підтвердивши мої підозри.

— Подробиць не знаю, але з розмов старших, причетних до катастрофи, це справді так. Трансмутація зі скам'янілих душ — дуже універсальна річ. Звичайно, ніхто не збирався використовувати душі нітірі, мільйони душ тварин та рослин. У дослідному інституті вигадали спосіб, як переписати деякі закони нашого світу. — Тут Діяра розлютилася. Може, це не її тіло, але ось емоції вона висловлювала дуже по-людськи.

— Зважаючи на все, допереписувалися?

— Так, планували зробити лише так, щоб душа після смерті у тварин та рослин кристалізувалася. Що саме пішло не так невідомо, але вже через добу місто, в якому знаходився інститут, було мертвим. На місці нітірі були кристали їх душ, як і на місці тварин та рослин. Поступово поле, що перетворює душі, почало розширюватися зі швидкістю, яка постійно  збільшувалась. Підсумок один: все життя на планеті мало перетворитися на кристали душ. Завдяки потужним просторовим щитам вдалося стримувати це поле та готувати евакуацію, але в момент евакуації щити впали. У нас була не більше ніж доба, щоб урятуватися, і міжсвітовий портал уже був у зоні дії поля. Ось маги другого і третього рангів, що залишилися, і створили штучний вимір на основі своїх напрацювань, куди й помістили душі всіх залишившись зовні. Через прагнення отримати  все —   наш світ помер, а тепер нітірі похилого віку хочуть, щоб померли й ми, — сказала войовничо Діяра.

— Хм, цікаво виходить. А чому я не перетворився на кристал? Та й люди з інших експедицій?

— Не знаємо, але є теорія, що нові закони світу, які виродки все ж таки прописали, перетворять усхі, хто народився в цьому світі. А ти, як і інші «люди», чужинець у цьому світі.

Подальша розмова була переведена в інше річище. Якщо коротко, то наступні ночі до мене буде приходити один артефактор, під керівництвом якого я повинен створити артефакт-капсулу, яка під час активації порталу в штучний вимір висмикне в себе всіх нітірі, що мають якусь мітку на своїй душі. Для мене все, що вона говорила, було малозрозумілим, але для  себе вирішив: допоможу їм. Після півночі Діяра покинула мене, і я більше не відчував присутності інопланетян поряд зі мною.

Запис у журналі спостережень: день 127

Вчора нічого не писав, бо надто втомився. За вчорашній день Нотр вбив мені в голову півтори тисячі рун, які потрібні для трансмутації необхідної речовини з кристалів душ. Фізично чи магічно цілий день нічим не займався, але ментально перевантажився вчора. Пряме заливання знань у голову виявилося не такою прекрасною річчю, як я думав. Але сьогодні вранці зміг за п'ять годин накреслити трансмутаційну схему і навіть активувати її. Ось тільки результат був не тим: отримана гидота виявилася газоподібною формою, а не у вигляді гелю. Добре, що трансмутацію проводив за порадою Нотра поза житлового модуля. Нотр засмутився такому результату, але я чудово розумів, що мало коли такі складні речі виходять з першого разу.