Читати книгу - "Той що вижив, Олександр Шаравар"

Сьогодні пізно ввечері, коли я засинав, з'явився мій батько. Як виявилося, це саме той артефактор, про який попереджала мене Діяра. І це саме він минулого разу був в образі мого батька. На щастя, мені самому не довелося щось робити. Я просто спостерігав за тим, як батько за допомогою мого телекінезу створює чотиривимірну капсулу. Мене від однієї спроби розглянути чотиривимірний об'єкт у «Магічному зорі» почало нудити — не привчений мозок людини до чотиривимірних об'єктів. Та що там до чотиривимірних — адже ми й тривимірні об'єкти не бачимо. Ми бачимо двовимірну проєкцію тримірного об'єкта. А я спробував усвідомити чотиривимірний. Мабуть, найближчим часом повторювати цього не буду.

Після півночі я ляжу спати, залишивши артефактора працювати. Побачимо, що він зробить за ніч.

Запис у журналі спостережень: день 128

Ура! Сьогодні мені вдалося трансмутувати кристали душ в речовину, що володіє високою магічною провідністю і величезною міцністю  після застигання. Застигання триває добу і в цей час із речовини можна зробити будь-що. Це я й зробив, переробивши управління свого першого артефакту для польотів із самородного алюмінію.

Як подарунок для себе залишок дня присвятив відпочинку. Оскільки мені більше не потрібно перебувати в скафандрі, зовні я вирішив трохи політати за допомогою мого артефакту. Надягнувши на голову створену на дозвіллі маску, щоб вітер і пісок не заважали дивитись і дихати, я покинув житловий модуль і дуже обережно доторкнувся до модифікованого управління. Але навіть так за секунду опинився на висоті п'яти метрів. Слід було торкатися артефакту ще ніжніше, що я й спробував одразу. І справді, мені вдалося повільно підійматися, ледве торкаючись артефакту.

Наступним кроком був спуск. Так само обережно і ніжно я торкнувся нижнього кінця артефакту і повільно, зі швидкістю близько метра за секунду, спустився вниз.

Три години я провів у польотах на різних висотах неподалік надувного житлового модуля. Нотру це не подобалося, але він розумів, що мені потрібне розвантаження, а тому й не дуже бурчав із цього приводу. Нарешті, розрядивши артефакт, я повернувся вниз. Насамперед поставив на зарядку артефакт. Від сонячних батарей планетоходу це буде близько двох діб — все ж таки потужність батарей та конвертора в планетоході менша, ніж у  житловому модулі.

Сьогоднішній день був одним із найкращих за останній час. Відпочинок мені дуже необхідний, особливо такий - з великою кількістю адреналіну в крові. Навіть зараз уночі я повністю задоволений, що за весь час на цій  планеті було лише кілька разів.

Батько знову щось мудрує за допомогою мого телекінезу. Мене це не стосується. Мені треба буде просто принести артефакт до порталного кільця під час його активації, а далі артефакт сам відбере необхідні душі всередину.

Запис у журналі спостережень: день 130

Сьогодні я повинен провести тестову активацію портального кільця. Протягом минулих днів я зміцнив кільце за допомогою трансмутованого гелю. Якщо активація пройде успішно, то зі штучного виміру має вибратися один із нітірі у нематеріальній формі. Щоб він не перетворився на алмаз, Нотр підготував один артефакт із просторовою кишенею, в яку цей нітірі  й переселиться. Звідти він зможе впливати на реальність за допомогою своїх магічних сил, і вже під його керівництвом я повинен буду створити артефакт для перенесення основної частини нітірі, що вижили, і транспортування до міжсвітового порталу, який знаходиться біля метеорита, що служить джерелом мани.

UPD: Активація вдалася, портал відкрився, але далі все пішло не так, як планував. Чому я такий ідіот? Навіщо я повірив цим інопланетянам? Адже вони ксеноси. Обдурити мене – для них свята справа.

Тож за порядком, що сталося. Портал відчинився, і звідти справді з'явився нітірі. От тільки він не в артефакт вселятися захотів, а в мене. Артефакт, який зробив Нотр, мав відключити мене, щоб не було жодного опору. Але завдяки невідомому нітріті-менталісту, що поставив мені захист свідомості, про який не знав Нотр. Саме він  дозволив проігнорувати ефект артефакту, і я зміг своєю волею не пустити Нотра у своє тіло.

Ось і зараз у мене перед очима лежить десятисантиметровий алмаз, який раніше був душею нітірі, що відвідував мене в образі магістра Нотра. Поряд зі мною лежав артефакт, сповнений душ студентів та деяких інших нітірі. Для Нотра також виявився сюрпризом багатотисячний потік душ, що йде до артефакту, у мене в кишені. Через нього він і не зміг зосередитись на мені для придушення моєї свідомості через захист. Зараз сиджу на колесі планетохода і гадаю, що мені робити. Можу знищити артефакт, повний душ нітірі, і буду певною мірою навіть правий. Можу просто забути про нього та продовжити жити своїм життям на цій планеті. Алеі я знав, що вже не зможу зупинитися і чекати, поки прибуде наступна експедиція. Зараз я знав, що вихід до нормального світу зовсім недалеко від мене. Варто активувати міжсвітовий портал — і я опинюся у світі, придатному для життя. Так, це буде не мій рідний світ, але, можливо, колись у майбутньому я зможу стати нормальним магом і повернутися на цю планету, щоб разом із членами нової експедиції повернутись додому. Залишуся тут — і майбутнього у мене точно не буде, бо зараз мене люди не приймуть, навіть якщо доживу до їхнього повернення. А там, в іншому світі, багато може статися.

— Дякую тобі, Діяра, — сказав я ментальному образу нітірі, яка стояла поруч зі мною і просто мовчала, бо і для неї вчинок шановного в їхньому суспільстві мага незрозумілий.

—  Сальміра, - сказала вона.

—  Що? - Не зрозумів я її.

— Сальміра мене звуть. Моє справжнє ім'я Сальміра. Друзі називають Міра. Думаю, я можу дозволити тобі називати мене так.

— Спасибі тобі, Миро, — сказав я ще раз. — Якби не ти й не той менталіст, то я, швидше за все, вже не був би самим собою. Як ти гадаєш, що сталося?

—  Не знаю. Серед усіх нитри ти — щось подібне до останнього шансу зберегти наші душі. У нас тільки й розмови про те, як звільнитися в іншому світі та переродитись. Деякі й зовсім готові на переродження у тварин, аби це переродження було. Менталісти відпрацьовують техніки збереження пам'яті під час переродження. Так що вчинок Дірінтіла мені незрозумілий. Може, щось знає його сім'я, але всі вони залишилися там, у штучному вимірі. А зв'язатися з тобою тепер ніхто з них не може, тому що зв'язок пов'язаний з Диринтілом і його путами вчителя. Що ти плануєш робити тепер? Я зрозумію, якщо ти просто викинеш нас у пустелі.