Читати книгу - "Двічі в одну річку, Інна Земець"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Ната, що сталося?
Він сідає поруч і тягне мене в обійми:
- Побачив твою машину, а потім ти почимчикувла сюди. Що таке?
Ну як поснити, що й сама не знаю? Кажу ж, емоційний фон наче гормони сказилися. Стоп! Гормони? Де мій календарик? Закоцюблими руками дістаю телефон, гортаю, думаю…Матінко, я вагітна?! То от чого мене носить хвилями настрою і від усього на сльози б’є? Мої завивання стають голоснішими, навіть те що я в Андрієву куртку вию не стишує голосу.
- Ната, скажи хоч щось! – він гладить мене, обіймає, а я ще сильніше заходжуся. Нещодавно думала, як то буде коли завагітнію, вигадала сценарій, як про це повідомлю. Хотіла цукерки «Берті Ботс» купити і сховати туди тест, щоб запропонувати Андрієві в сюрприз пограти – тепер не вийде. Злюсь на себе, що десь з пігулками наплутала. А тепер ще думаю, як з новою роботою шефа підставлю – асистент на пів року те ще надбання. А раптом Мія дитину не прийме? А як у Імпрезу дитяче крісло поставлю?! Не витримую задовгого монологу в своїй голові і весь той сумбур вивалюю на Андрія. Він не перебиває, намагається віднайти сенс у моїх словах і зрештою починає сміятись:
- З усього почутого мене зараз цікавить тільки одна новина. Поговоримо дорогою в аптеку?
- Андрій, а…
- Навіть не починай, - перебиває мене він і закриває рота поцілунком, - Твій біологічний батько не вартий навіть однієї сльозинки. Він не визначає твій життєвий шлях, кожен із нас той свій багаж несе, та наступні кроки сам виважує. Нам обом потрібно було змінитись - тобі це вдалося шивдче. Далі у нас все буде чудово. Твій шеф переживе, допомагатимеш з дому як дуже треба, до того ж часу в тебе попереду чимало. Мія приязна і ласкава, і не крокодил, до речі. А крісло то взагалі не питання – поміняємо машину, або ще одну купимо, як не готова зі своєю ракетою розпрощатись. Що ще турбує?
- Андрій, я так тебе кохаю, що навіть страшно, - красивенне зізнання доповнюю шмиганням і малоестетичним витиранням носу кулаком.
- Не бійся, це взаємно, - притискає мене до себе міцно-міцно, - Пішли до аптеки, давай до сьогоднішнього свята ще один найголовніший привід додамо.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Двічі в одну річку, Інна Земець», після закриття браузера.