Книги Українською Мовою » 💛 Романтична еротика » Не моя, Елла Савицька 📚 - Українською

Читати книгу - "Не моя, Елла Савицька"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Не моя" автора Елла Савицька. Жанр книги: 💛 Романтична еротика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 32 33 34 ... 165
Перейти на сторінку:
Глава 5 (3)

- Ти спальню переплутав? - невдоволено запитала вона, міцніше стиснувши верх рушника. Серце хаотично забилося, ніби вона не в душі купалася, а на біговій доріжці милю пробігла. Під рушником абсолютно нічого не було. Навіть трусиків. Від розуміння цього факту, у неї щоки запалали. По шиї стікала вода з мокрого волосся. Дівчині навіть здалося, що він поглядом простежив за однією з крапель, що стікають прямо у логовинку на грудях.

- З легким паром! - посміхнувся, не відповівши на питання. Такий самовпевнений, красивий. У кімнаті стояв запах чоловічого гелю для душу і лосьйону після гоління. Ймовірно його. Волосся мокре, навіть не потрудився феном підсушити. Біла футболка з відкритим коміром і вузькі джинси з великою пряжкою у вигляді американського прапора і головою орла по центру. І Настя навпроти нього. В одному рушнику.

- Ти ще й глухий? - розсердилася дівчина, спостерігаючи, як хлопець встає з ліжка і робить крок в її напрямку. Зупиняється. Вона інстинктивно зробила крок назад. Побоюючись більше себе, ніж Стаса. Поруч з цим хлопцем пропадало розуміння самої себе і своєї поведінки.

- Ти ще гарніше стаєш, коли злишся! - ніби не помічаючи дівочої агресії, продовжував посміхатися і свердлити поглядом напівголу красуню. Таким темним, в якому дивний блиск відбивається.

- Стас, що ти тут робиш? - до Насті тільки зараз дійшло, що він їй комплімент зробив. Зніяковіла. - Вийди будь ласка.

- Якщо я скажу, що за феном зайшов, ти ж все - одно не повіриш?

- Ні, звичайно. - фиркнула Настя, відчуваючи як пальці заніміли від сили, з якою вона рушник стискала.

- Ну ось. Так що я навіть брехати тобі не буду. - хлопець тільки голову на бік схилив, отримуючи естетичний оргазм від того, що зараз бачив. «Господи, яка ж вона красива», промайнуло у нього в думках. Домашня. І адже нічого не варто взяти зараз і потягнути за край рушника...

Цікаво, як би вона відреагувала? Хоча Стас і так знав. Ляпас би вліпила. Смачний такий, щоб слід потім ще довго на щоці горів. Але чорт, як же хочеться ось таку її до себе притиснути і поцілувати, як тоді на зйомках. Не зміг втриматися і повз кімнату її пройти. Чув, як душ шумить, а фантазія вже підсувала спекотні картинки, як вона там купається. Гола зовсім. Така ідеальна. Як струменя води ковзають по підтягнутому тілу, а він їм заздрить. Кожній краплі. Сам би хотів так само її шкіру облизувати. І чорт, адже ще в Америці клявся більше до Насті не підходити. А як побачив її сьогодні, свою ж обіцянку порушив. У тому проклятому короткому топі вона йому мізки миттєво розпалила. Хлопця жаром обдало, немов в котел жбурнули. Крізь обтягуючу тканину два гострих соска стирчало. У нього великі пальці запекло від потреби провести по кожному з них, а слідом так само болісно повільно язиком повторити цей шлях, щоб вона задихнулася від бажання. Потім тут себе знайшов. У спальні її. Світлій з червоними важкими шторами.

- Ми так і будемо стояти, або ти все-таки вийдеш? - запитала з викликом, піднявши гостре підборіддя.

- Мені подобається стояти. - відповів чесно і криво посміхнувся. А вона знову не зрозуміла, прямо він говорить, чи ні? У кожній фразі ввижався підтекст, а очі, примружені і нахабні, тільки підтверджували її здогад. - Я можу хоч всю ніч безперервно ... стояти.

- Стоялка не відвалиться? – уїдливо спитала, і Стас раптом абсолютно несподівано розсміявся. Голосно так, розкотисто. Вона і сама посміхнулася.

- Ні, Настя, я перевіряв. Не відвалилася.

- Значить, погано перевіряв.

- А ти знаєш, як треба?

- Знаю, але тобі не скажу.

- Добре, тоді покажеш, - вона навіть не відразу знайшлася, що відповісти на його самовпевнену репліку. Тільки головою похитала, спостерігаючи, як погляд темних очей світлішає і огортає її дивним теплом.

- Не дочекаєшся. Вимітайся давай, а то Вітя нас вже напевно розшукує. - хотіла, щоб прозвучало суворо, але не дуже вже вийшло.

- Нічого, ще почекає!

- Іди вже, - і в груди йому рукою вперлася.

Під долонею тут же розряд пробіг. Міцні м'язи напружилися. У Насті низ живота в вузол миттєво скрутило. Руку отдернула і в кулак стиснула. Дівчина здавалася такою маленькою в порівнянні з хлопцем. Без каблуків вона ледь діставала йому до підборіддя. У Стаса кадик сіпнувся, а через довгих пару секунд, він захриплим голосом промовив:

- Все-таки я був правий. Ти до біса сексуальна, коли мокра. - шумно видихнув, розвернувся і вийшов, залишаючи розгублену дівчину одну посеред кімнати. Повітря, яким вони дихали разом, здалося їй надто здавленим, важким. Підскочила до вікна і відкрила його навстіж, спершись на підвіконня. Від такого відвертого компліменту в грудях тепло розлилося, і низ живота чомусь приємно стягнуло. Настя і не зрозуміла, що посміхається. Кожній жінці приємно чути, що вона не просто красива або приваблива.

Бути для чоловіка сексуальної - ось головний критерій. Адже вони самці. Їм потрібно бажати жінку. Хотіти її в самому примітивному сенсі слова. Для чоловіка важливо, щоб дівчина не просто була красива. І зараз, вже другий раз за вечір чуючи від Стаса слово «сексуальна», у неї кров по венах швидше бігла. Настя ненавиділа себе за цю реакцію. Чотири місяці його не бачила, а одна зустріч і знову реальність вивертається. Хіба так можна? Не можна. Господи, допоможи їй. Визволи від цих думок і бажань, інакше вона зненавидить себе ще більше.

Настя якомога швидше привела себе в порядок. Одягла досить простенький сарафан лілового кольору, очі тушшю підмалювала і пухкі губи блиском підкреслила. Волосся, правда, не сушила. Занадто часу багато пішло б на це, а чоловіки вже, напевно, зачекалися. Голодні з дороги. Спустилася вниз і очікувала побачити що завгодно, але тільки не те, що Вітя вже майже доїв вечерю. Перевела погляд на тарілку Стаса. Вона була незаймана.

- Пробач, Настя. Я голодний як вовк був. Не міг більше чекати, - жуючи, мовив чоловік і зробив ковток віскі. - А ти сідай! Стас компанію тобі складе. Правда ж? - чоловік зробив знак питання жестом виделкою в сторону Стаса і той кивнув.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 32 33 34 ... 165
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Не моя, Елла Савицька», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Не моя, Елла Савицька"