Читати книгу - "Не моя, Елла Савицька"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Із задоволенням! Не залишати ж тебе одну вечеряти, - і поглядом її обпік. Серйозним таким. Пронизливим. Навіть співчуття промайнуло.
- Дякую, - стало неприємно. Вона так чекала приїзду чоловіка, щоб разом, нарешті, повечеряти, поспілкуватися, провести час. А він навіть не в змозі був дочекатися, поки вона приєднається до них.
Валя з'явилася з нізвідки і швидко наповнила їх зі Стасом тарілки ароматної індичкою з овочами. Налила в келихи шампанське, яке Настя теж планувала випити з чоловіком.
- Настя, а чому ти в Штати не приїжджала? - запитав Стас, відправляючи в рот шматочок м'яса.
- Я і була в Штатах. Тільки у батька. У Нью-Йорку, - відповіла сухо, колупаючись виделкою в тарілці. Вечеряти бажання пропало.
Стас відразу помітив зміну її настрою, тому далі розпитувати не став. Йому і самому була некомфортна ця ситуація. Адже Настя досить швидко зібралася, можна було б і почекати її, щоб поїсти разом, але Свіридов наполягав на тому, що дружина не проти і сама потім може повечеряти. Не дура, розуміє, що вони з дороги, їсти хочуть. Ні, вона не дурна, подумав Стас. І він не дурень. Сліпому зрозуміло, що цей йолоп її ні в що не ставить. Кретин дурний. Але ж вона посміхалася. Ще десять хвилин тому там в кімнаті. А тепер на ній лиця немає.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Не моя, Елла Савицька», після закриття браузера.