Читати книгу - "Дари недосконалості. Як полюбити себе таким, який ти є"

Основна передумова дослідження методом обґрунтованої теорії — почати роботу з якомога меншою кількістю упереджень і припущень, аби вибудовувати теорію, що ґрунтується на даних, отриманих у процесі дослідження. Наприклад, коли я почала дослідження, яке згодом назвала дослідженням щиросердності, то поставила собі два запитання: яка природа зв’язків між людьми і як вони діють? Вивчивши хороші і погані характеристики людства, я зрозуміла, що немає нічого важливішого за людську єдність, і захотіла довідатися більше про таємниці створення душевних стосунків між людьми.

У процесі пошуку інформації і відповідей на свої запитання я зіштовхнулася з соромом — тим, що підточує близькість. Я вирішила швиденько піти обхідним шляхом і дослідити, що таке сором, аби краще зрозуміти природу стосунків. Питання, яке постало переді мною, звучало так: «Що таке сором і як він впливає на наше життя?»

Мій швидкий шлях в обхід тривав вісім років (інформації було катма). У мене з’являлося все більше нових запитань: здавалося, що чоловіки і жінки, що миряться із власними вразливими сторонами і недосконалостями, і ті, що навчилися протистояти сорому, мали подібний підхід до життя. Що вони цінували і як досягали того, що їм потрібно? Ці питання стали фундаментом для визначення, що саме потрібно більшості людей, аби жити, керуючись серцем.

Мої дані не походять з опитувань або анкет; я інтерв’юю людей і записую їхні історії, роблячи примітки на полях. Можна сказати, що я ловець історій. Протягом останніх десяти років я зібрала понад десять тисяч історій. Я провела формальні дослідницькі інтерв’ю з близько тисячею чоловіків і жінок — індивідуально і у фокус-групах. Люди ділилися зі мною своїми історіями в листах, електронною поштою, писали в моєму блозі і розповідали під час курсів, на яких я викладала. Дехто навіть надсилав мені свої твори мистецтва і копії особистих щоденників. Десятки тисяч фахівців у галузі психічного здоров’я поділилися зі мною матеріалом своїх досліджень.

Закінчивши розпитувати людей, я проаналізувала історії, шукаючи певний лейтмотив і закономірності, аби вивести теоретичне підґрунтя. Коли я розшифровую інформацію (аналізую історії), то, заглиблюючись в дослідницький режим, зосереджуюся лише на тому, аби точно записати почуте. Я не думаю, що б я сказала з цього приводу, а думаю лише про те, що розповідали учасники дослідження. Я не думаю про те, як би вплинув на мене певний досвід, тільки про те, що він означав для людини, яка розповідала про нього.

Замість того, щоб вивчити проблему і сказати: «Мені потрібно зібрати докази, які підтвердять мою теорію», метод обґрунтованої теорії спонукає мене забути про свої зацікавлення і знахідки та зосередитися на переконаннях, зацікавленнях та ідеях людей, яких я інтерв’юю.

Процес розшифрування інформації трудомісткий і складний. Коли я беруся до фази порівняння, розшифрування і складання нотаток, мій чоловік Стів воліє виїхати з дітьми за місто. Він говорить, що йому лячно, коли я, наче причмелена, блукаю будинком з купою жовтих нотатників і щось буркочу. Це дуже захопливий процес.

У методі обґрунтованої теорії я найбільше люблю і водночас ненавиджу те, що дослідження ніколи не закінчується. Теорія, яку ви виводите із зібраної інформації, «хороша» тільки тоді, коли пояснює нові дані. Це означає, що щоразу, коли ви записуєте нову історію або отримуєте нову інформацію, ви повинні розглянути її в рамках своєї виведеної теорії. Чи підтверджують дані теорію? Чи здається вона переконливою? Чи ваша теорія допомагає осмислити нові дані?

Якщо ви стежите за моїм блогом або чули будь-який із моїх виступів, ви могли зауважити еволюційну природу моєї теорії. Якщо ви прагнете з пошаною ставитися до історій, якими з вами діляться люди, ви повинні бути непохитно суворими у спробах точно передати сенс почутого. Це складне завдання, але я люблю свою працю.

Якщо вас зацікавив метод обґрунтованої теорії або ж ви хочете більше дізнатися про методологію, відвідайте мій веб-сайт, де знайдете посилання на наукові статті про теорії опірності сорому і щиросердного життя (http://brenebrown.com).

Про автора

Доктор Брене Браун — дослідниця, письменниця і викладач. Вона працює на факультеті досліджень у коледжі соціальної роботи Х’юстонського університету, де впродовж останніх десяти років вивчає концепцію, яку називає щиросердністю, ставлячи запитання: «Як підходити до життя, виходячи із засад автентичності і цінності власного «Я»? Як розвинути в собі сміливість, співчуття і душевну єдність з людьми, аби сприйняти власну недосконалість і визнати, що ми самодостатні — гідні кохання, довіри і радості?»

Перші сім років дослідницької подорожі загальною тривалістю десять років Брене провела, вивчаючи, як впливають на нас сором і страх та як повсякденна практика опірності цим емоціям може змінити наше ставлення до життя, кохання, виховання дітей і праці.

У 2008 році Брене стала постійним радником з питання поведінкових розладів у Х’юстонській раді боротьби з алкоголем і наркотиками. Її дослідження обговорювали на телеканалі PBS, у «Шоу Опри Вінфрі» та радіомережі Friends Radio, а її статті були надруковані в журналах Self, Elle і багатьох інших американських виданнях. Вона також частий гість на радіошоу по всій країні. Нещодавно Houston Women Magazine вніс її до списку «50 найвпливовіших жінок 2009 року».

Брене є також автором книг «Я думала, це все лише через мене (але це не так): Уся правда про перфекціонізм, невідповідність вимогам і силу» (I Thought It Was Just me (but it isn’t): Telling the Truth About Perfectionism, Inadequacy, and Power) і «Щиросердні: духовні пригоди з падіннями, дорослішанням і отриманням радості» (Wholehearted: Spiritual Adventures in Falling Apart, Growing Up, and Finding Joy)[61]. Брене також є автором освітньої програми з опірності сорому «Зв’язки» (Connections), яку використовують фахівці з охорони психічного здоров’я і боротьби із залежностями по всій Америці.

Брене мешкає в Х’юстоні зі своїм чоловіком Стівом та їхніми двома дітьми Еллен і Чарлі.

Більше про письменницю та її дослідження можна довідатися на сайті http://brenebrown.com

або в її особистому блозі http://ordinarycourage.com. Для того щоб отримати поради на тему книги «Дари недосконалості» і переглянути список рекомендованої літератури, відвідайте її веб-сайт.

Популярне видання

БРАУН Брене

Дари недосконалості. Як полюбити себе таким, який ти є

Керівник проекту З. О. Бакуменко

Координатор проекту С. І. Мозгова

Відповідальний за випуск А. І. Кривко

Редактор О. М. Сидоренко

Художній рцедактор Ю. О. Сорудейкіна

Технічний редактор В. Г. Євлахов

Коректор М. М. Бадах

Підписано до друку 10.01.2017. Друк офсетний.

Гарнітура «QuantAntiqua». Ум. друк. арк. 9,62.

Наклад 3000 пр. Зам. № .

Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»

Св. № ДК65 від 26.05.2000

61140, Харків-140, просп. Гагаріна, 20а

E-mail: [email protected]

Віддруковано у ПАТ «Білоцерківська книжкова фабрика»

09117, м. Біла Церква, вул. Леся Курбаса, 4

впроваджена система управління якістю

згідно з міжнародним стандартом DIN EN ISO 9001:2000

Примечания

1

Brené Brown, Connections: A 12-Session Psychoeducational Shame-Resilience Curriculum (Center City, MN: Hazelden, 2009); Brené Brown, I Thought It Was Just Me (but it isn’t): Telling the Truth About Perfectionism, Inadequacy, and Power (New York: Penguin / Gotham Books, 2007); Brené