Книги Українською Мовою » 💛 Історичний любовний роман » Влад і Марія Цепеш. Повернення додому, Vit En 📚 - Українською

Читати книгу - " Влад і Марія Цепеш. Повернення додому, Vit En"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Влад і Марія Цепеш. Повернення додому" автора Vit En. Жанр книги: 💛 Історичний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 32 33 34 ... 80
Перейти на сторінку:
Глава 24

Вечір був похмурим, Марія спала... А тим часом життя замку кипіло.

Кімната леді Лідії.

Дівчина сиділа перед дзеркалом і чепурилася, сьогодні останній день перебування цієї солодкої парочки в палаці, а отже треба бути на висоті. У її кімнату вривається брат. Лідія повернула голову до нього і отримала ляпас, від якого впала на підлогу і схопилась за щоку.

–Ти що хворий?! Що ти собі дозволяєш?! -крикнула вона, а на очах виступили кришталеві сльози.

–Хвора ти, тупоголова! Якщо хтось дізнається про те, що ти зробила, нам усім буде кінець! Хіба хтось просив тебе лізти?

– Матияш ... Що я такого зробила? - здивовано запатала та.

Обличчя, а особливо щоки чоловіка налилися кров'ю, його злість починала закипати.

— Справді, що ти такого зробила? Мало не вбила дружину, того хто є одним з не багатьох наших друзів, що ж ще ти могла зробити?! А?! 

Під час розмови чоловік активно жестикулював, тому Лідія відвернула погляд. По її спині пробіг страх, тисячі мурах впилися в шкіру.

–Не кричи на мене! Не смій мене бити, я все ще твоя сестра! - голосно крикнула дівчина, намагаючись привести брата до тями.

–Заткнися і слухай мене! Сьогодні Папа написав мені листа про новий Хрестовий похід, цей дурень точно приєднатися, ось тоді і треба діяти, а не тоді коли будь-яка помилка вартує нам життя. -останнє слово вимовив уже шопотом він, стримуючи свої емоції. А після обернувся в різні боки , упевнившись, що ніхто не чує їхню розмову.

                                                                             * * *

По прибутті додому, ситуація загострювалась, і Влад прийняв несподіване рішення.

Перед вечерею він зайшов в спальню.

–Маріє, ти маєш поїхати.

–Що це означає? -обурено промвила жінка, на її обличчі промайнуло роздратування і здивування, мимоволі вона підняла брови і фиркнула.

–Я віддаю тобі наказ, поїхати в Бран, мою минулу резиденцію і перебувати там, до поки в країні не стане спокійніше. - спокійно відчеканив він, і відвів очі.

–Ні! -було спротивилась вона, але князь зупинив її.

Притягнувши до себе, прошепотів суворим і холодним голосом:

–Люба, це наказ і обговоренню не підлягає.

Поцілувавши її в лоб, Влад покинув кімнату.

Марія піднялась з ліжка і тихо всхлипнувши пішла в зал, де вже подавали вечерю, вона була простою, не вишуканою.

Три срібні тарілки з вилками, вже чекали на своїх господарів. Посеред дубового столу, була ваза з п'ятьма квітками,світло рожевого кольору із зеленуватим листям, яке по краю було вже жовтеньким, чим приманювала погляди людей.

Княгиня глянула на неї пустим поглядом і сіла на своє місце, чекаючи інших.

—Князь не казав, чи буде він на вечері?

—Нам не відомо, але сказали починати без нього. - відповів слуга, відвівши очі, аби не діяти на нерви княгині .

—Як завжди, -буркнула Марія і опустила очі в тарілку.

За декілька хвилин підійшла Ілона, разом зі служницею, і сівши на своє місце залишила основну страву, навіть не торкнувшись її, натомість взяла шматочок пирога з яблуком і корицею.

—Ілоно, ти сьогодні з'їла досить багато солодкого, побережи свій живіт. 

—Але пиріг смачний, я не хочу їсти це. - указала рукою на суп.

—Що ж, ти можеш не їсти,  але не чекай що я буду сидіти біля тебе, із твоїм хворим шлунком вночі і тримати таз. - невдоволено відповіла жінка.

На ці слова Ілона, все ж відклала пиріг і втягнула в себе декілька ложок основної страви.

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
{ touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
1 ... 32 33 34 ... 80
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги « Влад і Марія Цепеш. Повернення додому, Vit En», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги " Влад і Марія Цепеш. Повернення додому, Vit En"