Книги Українською Мовою » 💛 Історичний любовний роман » Влад і Марія Цепеш. Повернення додому, Vit En 📚 - Українською

Читати книгу - " Влад і Марія Цепеш. Повернення додому, Vit En"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Влад і Марія Цепеш. Повернення додому" автора Vit En. Жанр книги: 💛 Історичний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 33 34 35 ... 80
Перейти на сторінку:
Глава 25

Переїзд затягнувся в довгих 6 місяців, місяців мовчання. І це мовчання вбивало Марію з середини, сердце обливалося кров'ю, від думок, що в будь-яку секунду вона могла залишитися самотньою, і втратити Влада. 

Ситуація була настільки не стабільною і з боку Венгрії і Османів, що зустріч з чоловіком була точно не близькою, єдиною її розрадою в великому і холодному палаці була Ілона, дівчинка яка так багато пережила, з кожним днем відкривалась по новому, приносячи в життя нові радісні фарби. Марія почала помічати, вона дуже дружня, їй легко знайомитись з кимось, в особливості з дітьми. Відразу після їх переїзда, в палаці вже бігало близько 3 дітей. Марія добре знала їх батьків, всі вони займали посади близькі до Влада, тому про їх чесність можно було не хвилюватися. Діти часто бавилися разом, не рідко розмальовували столи і стіни, отримували невеликі покарання. Але чого вартує той стіл,  якщо на порозі війна, і невідомість перед путтям,  хай діти бавляться поки це можливо. 

Крім того, Марія найняла добру виховательку, як кажуть в Англії гувернантку. І та привчала їй любов до навчання і чистоті одягу, а тобто манерам і гарній зовнішності. Нажаль, в цей час, зовнішність це все чим можна перехопити погляд вельможного чоловіка на собі. 

Сама ж жінка вирішила зайнятися вивченням мови якою говорили простолюдини, бо негоже жити в країні, і не знати як говорять її мешканці. А для цього вона найняла місцевого хлопчину собі в учителі, добре що він знає турецький, а тому навчання проходить легко. 

І все ж, близь вечерю, коли сонце заходить за обрій, Марії прийшла звістка, Влад прибуде сюди за декілька днів. І хоч вона була рада, але передчуття чогось поганого не покидало її душі. 

Новини прийшли посеред ночі, в темну липневу ніч, краплі дощу падали на шибки вікон,а близкавка била раз у раз, осяюючи небо.

Влад міцно спав поряд, начебто це остання ніч, і все ж нічого не хотів говорити їй, а відразу після вечері заснув.

Вона встала і натягла свою сукню, тихо підійшла до двері, відчинила. Перелякане, біле як сметала обличчя Велі здивувало її і в одночас вона зрозуміла, передчуття не підвело..

–Що сталось? -перелякано мовила вона.

–З Венгрії іде військо... Це війна.

Вона заглянула йому в очі. Він не брехав, це правда, наближається або новий початок, або кінець.

З очей забриніли сльози, сил стриматися не було, вона підійшла до чоловіка, і тихенько провела рукою по його шивелюрі. Він вздрогнув і різко підскочив, поглянувши на неї, сон миттєво пройшов. 

–Владе, до нас іде військо Матьяша. ‐обережно провела рукою по його обличчі.

Він встав, почав збиратися. Жінка сіла на постіль, схрестивши руки і дивилася на нього. 

Долоні підступно затряслися, а сердце занило, але слів щоб почати розмову не було, лишень тишина, яка говорила за них.

–Я повернусь, я повернусь до тебе і дитини, -став на коліна він і положив голову на її живіт. 

–Я знаю, любий, я знаю. -тихо прошепотіла і обійняла його спину рукою, а другу положила на його кучеряву голову. З очей покотились сльози і вже нічого на світі не було таким важливим.

                                                                               * * *

Трансільванія. В'язниця

—Аслан - світловолоса дівчина сіла поруч із бранцем цього закритого, мокрого і проривного місця.

 —Що ти тут робиш? - сильно побитий чоловік глянув на дівчину, силует якої бачив, в повній темряві. Вона провела рукою по його обличчю, він спробував вирватися з кайданів на руках, але йому не вдалося.

— Не рухайся, тобі буде боляче тоді... Що він з тобою зробив...

 —Елізабет ... Краще не треба, тобі треба піти, якщо він дізнається у тебе будуть не приємності.

— Вони засватали мене... За Матьяша. - вона подивилася на свій живіт, нічого не було видно, але Аслан зрозумів без слів.

 —Довго вже?

 — Два місяці, я більше не можу так жити, батько приб'є мене, як дізнає про мій стан.— тихо казала вона.

— Раз так... Напиши листа моєї сестри, тільки відправ його так, щоб ніхто не побачив, напиши де я, і вона допоможе нам.

Почулися гучні кроки, дівчина сіпнулася.

— Це Іштван... Ще раз прийшов дражнити мене, швидше виходь.

Вона побігла на вихід, але одразу побачила батька.

—Елізабет, ти що тут робиш?! ‐ він схопив її за руку.

 —Принесла їжу полоненому і ліки, дивись він зачахне скоро, лікар дав мазь, щоб він не помер, до того моменту, як він нам знадобиться - дівчина посміхнулася, і пнула Аслана ногою.

Чоловік примружив очі, ніби дивлячись на неї з відкритою ненавистю, готовий накинутися і розірвати її, якби не кандали. Елізабет розвернулась і пішла.

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
{ touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
1 ... 33 34 35 ... 80
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги « Влад і Марія Цепеш. Повернення додому, Vit En», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги " Влад і Марія Цепеш. Повернення додому, Vit En"