Читати книгу - "Племінниця графа Бейлі , Маїра Цибуліна"

Карета герцога Керрінгтона прибула вчасно в призначену годину. Всі Керрінгтони славилися своєю пунктуальністю. Ще жоден Керрінгтон ніколи нікуди не спізнився. Це навіть стало сімейною традицією, якою все сімейство дуже пишалося.

Герцог Керрінгтон був дуже багатою і заможною людиною. Як і у всіх інших поважних людей, у нього в Лондоні теж був будинок в самому центрі міста, а також величезний маєток за містом недалеко від маєтку Бейлі. Дружина герцога була звичайною жінкою, вірною дружиною і хорошою матір'ю для двох дітей: сина Фредеріка і дочки Ребекки.

Молодий двадцятип'ятирічний син Керрінгтона, носив титул графа Стоуна, був бажаною партією для будь-якої сім'ї в Англії. Він був галантним і красивим кавалером, на якого багато молодих леді накинули оком під невсипущим поглядом їх же матусь.

Міс Ребекка, дівчина на виданні, була порядною і милою леді. Красунею вона, звичайно, не  була, але й потворою теж не була. У неї було багато різних достоїнств, щоб привернути до себе гідних наречених. По-перше, вона - дочка герцога Керрінгтона. По-друге, її придане було дуже солідне і, по-третє, вона була майстерною танцівницею. Їй не було рівних серед молодих дівчат у бальних залах. Кожен джентльмен бажав з нею потанцювати, адже вона парила в танці, як птах в небі, при тому, що худенькою її назвати було не можна.

- Проходьте, дорогі гості! - люб'язно запропонував граф Бейлі. - Ось, сюди, будь ласка. Сідайте.

- А де винуватиця вечора? - запитав герцог Керрінгтон, сівши на софу.

- Зараз спуститися, - відповів граф. - Ще чепуриться в своїй кімнаті. Ви ж знаєте цих молодих дівчат. У вас у самого дочка-красуня. Вічно їм щось не подобається у своєму вбранні і вони знову і знову змінюють свій наряд протягом години або ще більше.

- А скільки років міс Вотерс? Якщо це, звичайно, не секрет.

- Вісімнадцять. Зовсім ще юна. Їй ще в ляльки грати треба, а не на бали їздити.

- Дозвольте з вами не погодитися, графе, - перебив герцог свого співрозмовника. - Чим раніше видасте племінницю заміж, тим менше білих волосків на волоссі у вас з'явиться передчасно. Особливо, якщо дівчина - красуня, то проблем не оберешся! Я вам гарантую це. У самого дочка на виданні.

У цей момент спустилися леді Бейлі і міс Вотерс. Вони обидві були чарівні. Леді Бейлі в свої п'ятдесят п'ять виглядала молодшою і була ще дуже привабливою жінкою. Вона в молодості була однією з перших красунь Лондона. Ну, а міс Вотерс, як завжди блищала в будь-якому вбранні і з будь-якою зачіскою!

- Дозвольте вам представити мою племінницю, міс Елуїзу Вотерс, - сказав граф Бейлі гостям, взявши дівчину за руку. - Це – його милість, герцог Керрінгтон.

Лілі галантно присіла в реверансі перед таким титулованим гостем.

- Дозвольте міс Вотерс, старій людині, напевно, востаннє в житті поцілувати руку такої красуні, як ви, мила моя, - попросив герцог, простягнувши свою руку вперед.

Дівчина простягнула чоловікові свою тремтячу руку, і, він поцілував її долоню.

- Це моя дружина, її милість, герцогиня Керрінгтон, - представив герцог свою супругу.

Лілі присіла перед герцогинею в реверансі, ласкаво посміхаючись.

- Рада познайомитися з такою чарівною юною леді, - сказала герцогиня. - Миле дитя, ви неодмінно знайдете собі чоловіка в цьому ж сезоні. Я так розумію, це ваш перший сезон, міс Вотерс?

- Так, міледі, - скромно відповіла та, червоніючи перед статною жінкою, котрою була герцогиня.

- Лілі, дозволь тобі представити графа Стоуна, лорда Фредеріка, - продовжив граф Бейлі.

Дівчина знову присіла в реверансі перед майбутнім герцогом Керрінгтоном.

- Міс Вотерс, - звернувся чемно лорд Фредерік до дівчини, - якщо мій батько в останній раз в своєму житті бачить таку красу, то я вперше у своєму недовгому житті бачу настільки дивовижну квітку!

Щоки Лілі стали пурпуровими від такого приємного компліменту. Вона так розгубилася, що забула навіть на хвилину, як її звуть.

- Дозвольте мені, міс Вотерс, поцілувати вашу руку, - продовжив граф Стоун, взявши Лілі за руку.

- Звичайно, мілорде, - відповіла тихо Лілі, після чого лорд Фредерік нахилив голову над її рукою і ніжно доторкнувся губами до її долоні.

Дівчина ще сильніше розчервонілась і розгубилася, від чого вона втратила мову і не могла і двох слів толком сказати, коли її про щось запитала герцогиня.

- Ви зовсім збентежили, бідну дівчинку, - заступилася вчасно леді Бейлі. - Вона не звикла до такої уваги до неї.

- А це юна леді - дочка герцога і герцогині, міс Ребекка Керрінгтон, - представив граф сестру лорда Фредеріка. - До речі, ви з нею ровесниці.

- Дуже приємно познайомитися, міс Вотерс, - сказала першою Ребекка.

- Мені теж дуже приємно познайомитися з вами, міс Керрінгтон, - відповіла Лілі.

- Сподіваюся, ми з тобою подружимося, - посміхнулася та, підкреслюючи слова «з тобою». - Я так не люблю ці формальності, тим більше між двома дівчатами-однолітками.

- Неодмінно так і буде, - погодилася Лілі.

- Ну, а тепер прошу всіх до столу, - запропонував граф Бейлі своїм гостям.