Читати книгу - ""Я — донька ворога", Love"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Тиждень потому весь світ вже знав моє ім’я.
> «Софія Демір — донька злочинця, що повстала проти імперії страху.»
«Вона зруйнувала кримінальну систему зсередини.»
На мені — куленепробивний жилет.
Поруч — охорона, адвокати, перекладачі.
Позаду — Алі, Мурат, мама.
Я виходила до суду в Гаазі як свідок.
Але відчувала себе воїном.
— Софіє, — шепнув Алі, — після цього нічого не буде як раніше.
— Я не хочу, щоб було як раніше, — відповіла я. — Я хочу, щоб було по-новому.
---
У залі — десятки камер. Судді. Глядачі. Навіть ті, хто колись боявся вийти з дому — сьогодні аплодували мені стоячи.
— Мене звати Софія Демір, — почала я. — Я донька чоловіка, що довго керував страхом. Але я не його продовження. Я — наслідок. І я вирішила змінити цей наслідок.
> Я говорила просто. Без пафосу. Але з болем, що тремтів у кожному слові.
— Я бачила, як знищували життя. Як змушували мовчати. Але я вирішила не мовчати більше.
І якщо це моя остання свобода — я використаю її, щоб вільним став хтось інший.
---
Світ аплодував. Але не всі.
Поки ми повертались у готель, нас зустрів натовп. З плакатами, сльозами, квітами.
І серед них — хлопець у чорному.
Він посміхнувся…
…і натиснув кнопку.
> Вибух.
Вогонь. Крик. Пил.
Мить — і все змінилось.
---
Я прокинулась в лікарні. У вухах — дзвін. Перед очима — біле світло.
Поруч — Алі. Уся голова перев’язана.
— Ти жива… — прошепотів він.
— Мурат? Мама?
— Вони… живі. Але...
> Я побачила свою праву руку. Її не було.
Сльоза скотилась по щоці.
Але не від болю — від злості.
— Вони хотіли знищити мене. Але дали мені крила. Я більше ніколи не мовчатиму.
---
Новини гуділи знову.
> «Спроба вбивства Софії Демір: Теракт в Гаазі»
«Після виступу Софії почалось масове розслідування в 9 країнах»
«Батько Софії офіційно визнав провину та передав усі активи на відновлення постраждалих»
---
Минуло три місяці.
Я вийшла з лікарні. З новим протезом, з новими силами.
На мені — біла сукня.
У руках — букет.
Сьогодні — я виходила заміж.
За чоловіка, якого колись мала втратити.
За любов, що пройшла вогонь і кулі.
— Ти готова? — запитав Алі, притримуючи мою долоню.
— Я народилась, щоб бути готовою, — посміхнулась я.
---
> Я — донька ворога.
Але я стала другом правди.
І хоч цей шлях був вогненним…
Він привів мене до світла.
---
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «"Я — донька ворога", Love», після закриття браузера.
