Книги Українською Мовою » 💙 Дитячі книги » Таємниця катакомб 📚 - Українською

Читати книгу - "Таємниця катакомб"

365
0
26.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Таємниця катакомб" автора Том Егеллан. Жанр книги: 💙 Дитячі книги / 💙 Бойовики. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 32 33
Перейти на сторінку:
себе моторошні думки: Я ж міг тепер бути мертвий, міг захлинутися в крижаній воді, замерзнути до смерті, і ось цієї миті лежати на ношах у холодильнику в лікарняному морзі, де лежать усі покійники, чекаючи відходу на вічний спочинок…

Роберте…

III

Він здригнувся.

Роберте?… Хтось покликав його на ім’я? Він сів на ліжку. Може, причулося? Хто б це міг бути? Мама? Медсестра?

Анґеліна?

Роберт завмер, дослухаючись, чи не почує знову своє ім’я.

— Анґеліно! — покликав він.

Покликав уголос. Але ж вони не вголос спілкувалися… Вони інакше розмовляли. Він та Анґеліна. Роберт заплющив очі й зосередився. Якщо це була Анґеліна, то говорити з нею треба подумки.

Анґеліно? Ти тут?

Він розплющив очі, пошукав її поглядом.

Спершу — нічого.

Раптом здалося, ніби повітря у лікарняній палаті ледь сколихнулося, змістилося на пару міліметрів. Наче все навколо трохи зсунулося з місця.

Роберте…

Тихий шепіт. У його голові.

Війнув теплий вітерець. Ніби повітря і темрява збіглися в розмірах, а тоді розширилися в одному поруху. Сполохи розкішних барв заквітчали стіни палати. Немов веселка. Кольори пульсували. Він завважив обриси Анґеліни. Її постать була невиразна й далека. Прозора.

Поволі, поступово обриси ставали чіткішими.

Анґеліно? Це справді ти?

Вони довго мовчки дивилися одне на одного. Роберт усміхався. І сам не знав, чому. Йому стало так радісно.

Анґеліно… Маю тобі щось сказати…

Він підшукував слова й нарешті мовив подумки:

Мені здається, я уже жив колись… раніше…

Усі ми вже колись жили на світі, Роберте. І згодом знову житимемо.

Вони зустрілися поглядами. Роберт опустив очі. Не знав, про що говорити далі.

Мушу щось тобі розповісти, — він знову натужно підбирав слова. — В одному з життів я був Горацієм, чинбарем. Він належав до банди розбійників, які гналися за тобою. Горацій хотів тебе вбити, Анґеліно. Тобто я хотів тебе вбити!

Зараз ти Роберт. Ти не відповідаєш за вчинки Горація.

Роберт заплющив очі.

Пробач!

Тиша.

Роберт зітхнув.

Це ще не все… — очі Роберта блищали. — Я все зруйнував… Я не припильнував коштовності. Обидва амулети. Вони зникли. Прикраси потонули в річці після аварії. Я ж мав їх берегти… І ось загубив!

Анґеліна усміхнулася. Похитала головою.

І тут раптом Роберт побачив їх. Дві прикраси. Анґеліна тримала кулони-трикутники в обох долонях. Вони полискували неземним сяйвом у місячному світлі, котре пробивалося у шпаринку між гардинами.

Амулети?

Хіба не пригадуєш, Роберте? Я допомогла тобі дихати. І відімкнути замок паска безпеки. А потім — ще до появи поліції — винесла тебе з води, і ти віддав мені коштовності.

Справді?

Обидві…

Чому їх дві, Анґеліно?

Дві тисячі років тому Ісус Христос подарував одну з прикрас своїй матері, Марії. Священну Зірку. Коли Ісуса розіп'яли, Марія розламала Зірку надвоє. Одну половинку залишила собі:

А другу віддала Марії Магдалині, Ісусовій послідовниці й близькій Синові жінці.

Так, любий Роберте, Священна Зірка стала двома прикрасами. Два з’єднані трикутники мають ось такий вигляд:

Роберт аж рота розтулив від зачудування. Через дві тисячі років коштовні трикутники, нарешті, знову з’єдналися і стали одним цілим — зіркою.

Священною Зіркою.

Стародавнє пророцтво здійснилося. Отрокові з Ультіма Туле пощастило. Він знайшов обидві половинки й склав докупи Зірку. Він передав амулет стражниці коштовності. Місія стража виконана. Саме так передбачили пророцтво й легенда. Чому так? Навіть пророки не знають відповідей на всі загадки Всесвіту. Якщо пророцтво справді має силу, то загибель Землі — Судний день — настане ще дуже нескоро.

Ти знову зникнеш тепер? — Роберт закліпав очима, проганяючи сльозу.

Анґеліна кивнула.

Може, ми ще побачимося? Колись? У вічності?

Дівоча постать почала поволі танути. Стала невиразною. Нереальною.

Роберт простягнув до неї руку.

Анґеліна поцілувала пучки своїх пальців і торкнулася ними Робертових губ.

Проживи гарне життя, Роберте! — мовила вона…

… і зникла.

~~~

Комета-вбивця виднілася крихітною цяткою на велетенському екрані в обсерваторії Мауна-Кеа.

Хаотично миготіли смуги й геометричні фігури. Астрономи, затамувавши від хвилювання подих, з’юрмилися навколо Сюзі Лі.

— Як таке можливо? — мовила Сюзі, ні до кого не звертаючись.

Ніхто не відповів. Ніхто не знав відповіді на її запитання.

— Ніякого сумніву! — вела вона далі. — Комета змінила курс!

— Неймовірно! — вигукнув один з її колег. — Комети не можуть отак собі просто міняти курс.

— Ні, не можуть! — пробурмотіла Сюзі.

— Наскільки точні нові обчислення?

— На сто відсотків!

Сюзі набрала на клавіатурі кілька команд. На екрані з’явилася зелена лінія, показуючи новий курс комети.

— Щось вплинуло на її орбіту…

— Що?!

Сюзі безпомічно розвела руками.

— Найменшого уявлення не маю. На шляху комети не було жодних планет чи зірок, які могли б змінити її курс. Жодних! Незбагненно! Однак обчислення не залишають ніяких сумнівів: комета відвернула вбік. Вона не зіткнеться із Землею, — астроном відвела очі від екрана й усміхнулася. — Судний день відміняється! Земля врятована!

Примітки

1

Гьовдінґ — вождь, полководець.

2

Дякую тобі, Боже! (лат.)

3

Керівник поліції у сільській місцевості.

1 ... 32 33
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Таємниця катакомб», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Таємниця катакомб"