Книги Українською Мовою » 💛 Інше » Українське письменство 📚 - Українською

Читати книгу - "Українське письменство"

333
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Українське письменство" автора Микола Зеров. Жанр книги: 💛 Інше. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 32 33 34 ... 799
Перейти на сторінку:

І смерть наприкінці оди з’являється у нього в образах, витворених народною уявою. У Горація — підземні ріки, Харонів човен і вічне вигнання у царство тіней:


І всі ми будем там. Надійде мить остання І в човен кине нас, як діждемо черги, — І хмуро стрінуть нас довічного вигнання     Понурі береги.

А в нього смерть приходить до людини на піч і не потребує ні урни з жеребками, ні човна через ріку, щоби віддалити свою жертву від живих:


«Чи чіт, чи лишка?» — загука. Ти крикнеш чіт. — «Ба, брешеш, сину!» — Озветься паплюга з кутка, Та й зцупить з печі в домовину.

В цей же спосіб перелицьована в Гулака і знаменита лермонтовська «Дума» («Печально я гляжу на наше поколенье»); в її тоні, грубо жартівливому, трудно відчути високе піднесення патетичного лермонтовського ямба:


Так тощий плод, до времени созрелый, Ни вкуса нашего не радуя, ни глаз, Висит между плодов, пришлец осиротелый, И час их красоты — его паденья час… И прах наш с строгостью судьи и гражданина Потомок оскорбит презрительным стихом — Насмешкой горькою обманутого сына      Над промотавшимся отцом.

Замість тривоги сучасника за своє покоління, покоління «без честі і поваги», без громадських ідеалів, у Гулака-Артемовського добродушна посмішка людини старшої ґенерації над ґенерацією молодою, щось на зразок многослівної балаканини сільського дідка, глибоко впевненого, що за його молодощів і люди були здоровіші, і земля родила краще:


І марно як жили, так марно і помруть, — Як ті на яблуні червиві скороспілки, Що рано одцвіли та рано й опадуть; Ніхто по їх душі та й не лизне горілки. І років через сто на цвинтар прийде внук, Де грішні кості їх в одну копицю сперли; Поверне череп їх та в лоб ногою — стук!
1 ... 32 33 34 ... 799
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Українське письменство», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Українське письменство"