Книги Українською Мовою » 💛 Поезія » Таємна вечеря 📚 - Українською

Читати книгу - "Таємна вечеря"

252
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Таємна вечеря" автора Борис Ілліч Олійник. Жанр книги: 💛 Поезія. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 32 33 34 ... 52
Перейти на сторінку:
цілунками, програмками. Меломанки в буклях з минулого століття сплескували руками: «Боже, як він стужився по домівці!» «Але ж який прийом... який прийом!!! Тут і камінь заплаче!» ...А він плакав за тим, що колись — давно-давно — йому не дозволили вдарити м’яча, щоб він злетів у зеніт, як планетка. І зала теж промокала розчулені сльози, не здогадуючись, що разом з Маестро плаче за своїм дитинством... Сюжет
Колами, колами листя — в осінньому танго... Може це спогад?.. А може, незбутий сюжет: Ніби в Полтаві біляво біліє альтанка... Ніби і досі там чийсь мерехтить силует... Як це далеко?!. ...Уже на моїм небоспаді Вечір в задумі схиляється на парапет. Може, це казка? А може, було те насправді: Біла альтанка і твій неземний силует? Парами плавають горлиці в небі кохання, Плавко спадаючи на молодий бересклет. Може, це пісня? А може, це просто омана: Одсвіт альтанки і цей полохкий силует? Скоро затужиться стужам на цілому світі. Холод прониже до серця, як хижий стилет. В темінь грудневу свічею провісною світить Біла альтанка і твій неземний силует. В час одиноцтва, коли перевесники в ірій Ті відлетіли, а інші збираються в лет, Не похитнусь у любові, надії і вірі, Доки на прузі видніє хоча б силует. Колами, колами лист опада з високості. Зорями хтось вишиває небесний намет... Може, це казка? А може?.. А може, це просто Осінь мені нагадала забутий сюжет? Дощ
Зажурились голуби на дощ. Сіро. Сиро. Вимокає суша, Дощ, холодний, як ослизлий хвощ, Кільчиться і облипає душу. Над усім живим — вселенський плач. У старих дубів суглоби ниють. Навіть миша проситься під плащ, Вимокла під мжичкою до нитки. Чи воно прорвало небеса — Сіється і сіється, мов просо. Задубіла від мокви коза Відігрітися у мене просить. Пригорнулась до
1 ... 32 33 34 ... 52
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Таємна вечеря», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Таємна вечеря"