Читати книгу - "ЛІТОПИС САМОВИДЦЯ"

7 У вид. Бодянського і в сп. Судієнка: «шереметевими» (очевидно, пропущено: «войсками»).

8 Там же: «около».

9 Там же: «ему покою», «ему упокою».

10 Там же: немає «козаки».

11 Там же: немає «Шеремета ж».

12 Там же: «жолнірове».

У великій пост войска коронніе уступили з Задніпра, зоставивши тилко Козаков піхоту, але и тих усіх повиганяли з городов задніпрских, и знову усе Задніпря 68 зостало в подданстві его царскому величеству, а Сомко гетманом меновался, любо радою необранній был. Задля чого гетман Хмелничченко хана з Криму зо всіми ордами затяг и Переясловле держал в облеженю з ордами и войском козацким и жолнірами, але своего не доказал, бо город Переясловле і инніе оному не здавалися. А напотом на зиму привернул под Ніжин, и хан стоял в селі Хорошом Озері, а Хмелницкій с козаками у селі Кропивной. И гак не привернувши Задніпра, много полону побрали аж поза Стародубом, коло Мглина и у Московщині, и хан уступил по Богоявленію от Ніжина посполу з Хмелницким 1.

1 У вид. Бодянського і в сп. Судієнка: додано «вовся».

Уступуючи 2 хан и Хмелницкій з Задніпра, зоставили Козаков у Аркліеві 3 и татар коло Аркліева, а же шкоди великіе чинили по Задніпру, околничий князь Григорій Григоріевич Ромодановскій, скупивши войска, пошол ку Аркліеву и тих татар погромил у Вереміевці, с которих мало увойшло за Дніпр, бо той погром был зараз по Воскресенії, и Аркліев узяли и спалили. Тих же свят Сомко учинил раду в Козелцю, и там гетманом его козаки учинивши, присягали ему. Тилко ж тое не трвало 4, бо тая рада стала неслушне для того, же послали [до] его царского величества, просячи о позволенніе зуполной ради, на которой бы и войско з Запорожжя было, жебы одностайне гетмана оббрали и одного 5 слухали. Бо запорожці себі гетмана Бруховецкого звали, а полковник ніжинскій Васюта собі гетманства хотіл и не слухал Сомка 6 гетмана. На що юже царское величество позволил, жебы рада была и гетмана собі настановили, а же тая Козелская рада стала неслушне, и гнів царскій стал. А до того еппископ Мефтодій, которій на той раді был и до присяги приводил, также и Васюта, ніжинскій полковник, описали Сомка гетмана, же конечне по орду посилает, 85 хотячи измінити, що была неправда.

2 Там же: «уступаючи».

3 У вид. Бодянського і в сп. Козельського: «Иркліеві».

4 У вид. Бодянського і в сп. Судієнка: «тривало».

5 У сп. Козельського: як правило «един», «еднак», «едностайне» і под.

6 Там же: паралельно «Самко», «Самченко».

Бо того ж року и літа гетман Хмелницкій, затягши орди часть и жолніров, коммоника и піхоти, и з усіми полками своїми переправивши Дніпр, подступил под Переясловле и оного доставал час немалий, але ничого не вскурал, бо там было войско царское и козацкое при Сомку, которіе можне 1 боронилися. Итого ж часу околничій князь Ромодановскій, скупивши войско и Ніжинскій полк при собі маючи, просто ку Переясловлю потягнул з войском. Где татаре, припавши 2 на світанню под войско, под Піратином узяли язика московских людей и сами наоко войско выділи, пришовши до войска, дали знати Хмелницкому о тих силах, которіе идут на него. Що Хмелницкій, собою стривоживши, отступил от Переясловля и потягнул ку Дніпру под Канев и, не дойшовши Канева, над Дніпром окопався, минувши Городище, противко села 3, к самому Дніпру. А князь Ромадановскій, пославши коммонником за тим подездом татарским, за которим гонилисмо аж до самой Оржици, аже татаре, полегчившися, тую переправу перейшли и, не чинячи жадного отвороту, уходили мимо Яблонев, где барзо зліе переправи и мусіло войско повагом ити, и переправивши Супой, сталисмо. Где посланци гетмана Сомка пришли, даючи знати об отході Хмелницкого от Переясловля, за которим подезд добрій выслали. А же дано от поезду знати, же рушил от Городища князь Ромодановскій со всім табором ко Дніпру мимо Переясловле, где и наказній гетман со всім войском вышол з Переясловля, и зкупившися з околничим 4 князем Ромодановским, просто пойшли тропою гетмана Хмелницкого. Аже Хмелницкій юже стал табором, окопавшися, выпер подезд и гнал на полмилі, але же войско ишло всправі 5, козаки Хмелницкого назад уступили ку своему табору, бо юже татаре, зоставивши Хмелницкого, за Дніпр переправовалися 6 и пойшли у свою землю 69. Где войско околничого князя Ромодановского и козацкое 7 просто табором наближилося на табор Хмелницкого, як можна ся быти з гармати, и коменик козацкій з обох сторон дал бой от поля, з тоей сторони, от бору. А Яким Сомко с піхотою Козаков своїх, также и з московскою 8 просто противко табору ишол, где великая война сточилася 9 з обох сторон, которая тривала годин полтреті зиґарових 10. А напотом як наступил князь Ромодановскій з коммонником ушикованим так копійним, райтариею, як и иним огнистим, 86 зараз войско Хмелницкого тил подали, которіе ся юже болше и поправити не могли, але мимо табор ко Дніпру скочили, а инніе з Хмелницким до бору.

1 У сп. Судієнка: «оборонилися», у сп. Козельського: «коториї мужнє».

2 У вид. Бодянського: «приставши».

3 У вид. Бодянського і в сп. Судієнка: «над Дніпром, минувши Городище, противно села окопався».

4 У вид. Бодянського: немає «околничим».

5 У сп. Козельського: «справно».

6 У вид. Бодянського і в сп. Козельського: «переправилися».

7 У вид. Бодянського: немає «козацкое».

8 Там же: «из Москвою».

9 У вид. Бодянського: «точилася», у сп. Судієнка: «почалася».

10 У сп. Козельського: «дзиґарових».

Що видячи піхота и тіе в Дніпр 1 скочили, и так Дніпр наполнили, же за людом мало и