Книги Українською Мовою » 💙 Детективи » Гіркий сміх 📚 - Українською

Читати книгу - "Гіркий сміх"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Гіркий сміх" автора Пер Валє. Жанр книги: 💙 Детективи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 32 33 34 ... 65
Перейти на сторінку:
мав удома все, що йому було потрібно?

Меландер здивовано глянув на нього, але нічого не спитав.

— Далі йде Ассарсон. Зовні чистенький, але не такий бездоганний усередині. — Меландер на мить замовк, колупаючись у люльці, тоді сказав: Дуже підозріла особа. На початку п'ятдесятих років двічі був під судом за шахрування з податками і раз за образу честі. Звів чотирнадцятирічну дівчинку, що працювала в нього кур'єром. Усі три рази сидів у в'язниці. Ассарсон мав багато грошей. Він був нахабний у веденні своїх справ і в усьому іншому також. Багато людей мали причини не любити його. Навіть дружина і брат зневажали його. Але одне не викликає сумніву: його присутність в автобусі цілком умотивована. Він вертався з якогось зібрання на Нарвавеген і їхав до своєї коханки Ульсон. Вона живе на Карлбергсвеген і працює в конторі Ассарсона. Він телефонував їй і попередив, що прийде. Ми розмовляли з нею кілька разів.

— Хто?

— Гунвальд і Монсон. Кожен окремо. Вона каже, що…

— Хвилиночку. А чого він їхав автобусом?

— Мабуть, того, що добре випив і не зважився сісти в машину. І не знайшов через дощ таксі. Станція таксі не приймала замовлень, а в центрі не було жодної вільної машини.

— О'кей. То що каже та дамочка?

— Що Ассарсон викликав у неї огиду. Старий, немічний дід. І що вона водилася з ним задля грошей і щоб не втратити роботи. В Гунвальда склалося враження, що вона майже повія, тупа шльондра. Каже, ніби вона схожа на Зазу Габор, не знаю, хто це така.

— Пан Ларсон і жінки. Думаю, що я міг би написати роман під таким заголовком.

— Монсонові вона призналася, що робила також послуги, як вона висловилась, Ассарсоновим клієнтам. Він їй наказував. Ассарсон народився в Ґетеборзі, а в автобус сів біля Зоопарку.

— Дякую, друже. Так починалася б моя книжка: «Він народився в Ґетеборзі, а в автобус сів біля Зоопарку». Чудово.

— Час в усіх випадках збігається, — незворушно вів далі Меландер.

До розмови вперше втрутився Мартін Бек.

— Отже, залишається Стенстрем і той, кого не впізнано.

— Так, — сказав Меландер. — Про Стенстрема ми знаємо, що він їхав від Зоопарку, і це досить дивно. І що він був озброєний. Про невпізнаного знаємо, що він був наркоман і мав понад тридцять років. І це все.

— А присутність усіх інших в автобусі вмотивована, — сказав Мартін Бек.

— Так.

— З'ясовано, чого вони там опинилися. Так.

— Настав час знов поставити класичне запитання: що робив Стенстрем в автобусі? — сказав Кольберг.

— Треба поговорити з дівчиною, — сказав Мартін Бек. Меландер вийняв з рота люльку:

— З Осою Турел? Ви ж самі з нею говорили. А потім були в неї ще раз.

— Хто? — запитав Мартін Бек.

— Ренн, трохи більше як тиждень тому.

— Шкода, що Ренн, — мовив сам до себе Мартін Бек.

— Чому? — запитав Меландер.

— Ренн добрий працівник, — сказав Мартін Бек, — але цього питання він не зовсім розуміє. А крім того, він мало спілкувався із Стенстремом.

Кольберг і Мартін Бек довго дивилися один на одного. Жоден з них не озивався. Врешті Меландер порушив тишу:

— Ну? То що робив Стенстрем в автобусі?

— Мав там зустрітися з дівчиною, — неохоче сказав Кольберг. — Або з якимось інформатором.

Кольберг під час таких оглядів завжди висував якісь антитези, але цього разу він сам їм не вірив.

— Ти забуваєш одне, — мовив Меландер. — Ми вже десять днів нишпоримо в тому районі й не знайшли нікого, хто б раніше чув щось про Стенстрема.

— Це нічого не означає. В тій частині міста повно всіляких потаємних кубел та підозрілих пансіонатів. А в таких місцях поліцію не дуже люблять.

— Принаймні я думаю, що гіпотезу про коханку, якщо йдеться про Стенстрема, можна не брати до уваги, — сказав Мартін Бек.

— На якій підставі? — відразу ж спитав Кольберг.

— Я в неї не вірю.

— Але ж ти допускаєш, що вона цілком вірогідна?

— Так.

— О'кей. Тим часом відкиньмо її.

— Отже, головне питання: що робив Стенстрем в автобусі? — сказав Мартін Бек.

Йому зразу ж поставили інше питання:

— А що робив в автобусі невпізнаний?

— Поки що не чіпаймо невпізнаного.

— Чому? Його присутність в автобусі така сама варта уваги, як і присутність Стенстрема. А крім того, ми не знаємо, хто він і куди їхав.

— Мабуть, просто їхав, автобусом.

— Просто їхав автобусом?

— Так. Багато бездомних так роблять. За одну крону можна проїхати туди й назад. І вбити годин зо дві.

— Метро тепліше, — сказав Кольберг. — До того ж там можна їздити скільки завгодно, якщо не виходити на станціях, а просто пересідати з поїзда на поїзд.

— Так, але…

— Ти забуваєш ще одну важливу річ. Невпізнаний мав не тільки крихти гашишу й інших наркотиків, а й грошей у нього було більше, ніж у інших пасажирів автобуса.

— Це, до речі, свідчить про те, що це вбивство не мало на меті пограбування, — сказав Меландер.

— І в тій частині міста, — додав Мартін Бек, — як ти сам сказав, повно всіляких потаємних кубел та підозрілих пансіонатів. Може, він мешкав у котромусь із них. Ні, вернімося до головного питання: що робив Стенстрем в автобусі?

З хвилину тривала мовчанка. В кімнаті поряд дзвонили телефони. Час від часу чути було голоси Гунвальда Ларсона й Ренна. Нарешті Меландер запитав:

— А що вмів робити Стенстрем?

Вони всі троє знали відповідь на це запитання. Меландер кивнув головою й сам собі відповів:

— Стенстрем умів за кимось стежити.

1 ... 32 33 34 ... 65
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Гіркий сміх», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Гіркий сміх"