Читати книгу - "З історії грошей України, Н. В. Дорофєєва"

латуні, починаючи з 1920 року і використовували як у військових підрозділах армії Речі Посполитої, так і на окупованих нею територіях. Металеві бони військових кооперативів (здебільшого однотипні) дають підстави припускати, що існувала центральна монетна установа (двір), яка й займалась їх виготовленням. На аверсі карбувався номер і назва військової частини, а на деяких — ще й назва населеного пункту квартирування війська. На реверсі вказувались номінали бон.

Причиною емісії цих грошей було здійснення короткочасних позик кадровим офіцерам польської армії.

У стані економічної кризи та всезростаючої інфляції в Польщі бони на металевій основі були досить надійними засобами платежу вузького спеціального призначення.

7.1.2. Грошова система українських земель у складі Чехо-Словаччини та Угорщини

Після розпаду Австро-Угорської імперії гостро постало питання про майбутню долю Закарпаття. На з'їзді в Гомстеді в липні 1918-го було висунуто три варіанти вирішення карпатського питання:

–надання повної незалежності карпатським русинам;

–об'єднання з галицькими й буковинськими українцями;

–одержання автономії.

Закарпатські українці висловились за приєднання Закарпаття до Галичини, але на з'їзді у Скрептоні в листопаді 1918 року більшість його учасників висловилась за приєднання Закарпаття до Чехо-Словацької Республіки, яку було проголошено 28 жовтня 1918-го.

Національною валютою нової держави трьох слов'янських народів: чехів, словаків і русинів — українців Чехо-Словаччини від 14 квітня 1919 року стала корона, яка поділялась на 100 гелерів. За час незалежності країни всього було випущено 26 банкнот номіналами: 1, 5, 10, 20, 50, 100, 500, 1000, 5000 крон. Поряд з банкнотами ходили номінали 1, 2, 5, 10, 20, 50 крон, а також 1,2, 5, 10, 20, 25, 50 гелерів.

Зі срібла карбували:

10 крон 1930 - 1933 pp.

20 крон 1933-1934 pp.

10 крон 1928 р. («10-річчя Республіки»)

20 крон 1937 р. («Ювілей президента Массарика»)

10 крон 1944 р.

20 крон 1941 р.

20 крон 1939 p., «P»

50 крон 1944 р.

У період німецької окупації (1939 — 1945 pp.) було випущено:

5 гелерів 1942 р. (бронза, алюміній)

10 гелерів 1939 — 1942 pp. (бронза)

20 гелерів 1940 - 1941 pp. (бронза)

50 гелерів 1943 р. (цинк)

1 крона 1940 - 1942, 1944, 1945 pp. (нікель)

5 крон 1939 р. (нікель)

1 крона 1941 — 1944 pp.

Частина Закарпаття входила до складу Угорщини. Після розпаду Австро-Угорської монархії, до 1925 року в Угорщині в обігу була власна валюта в коронах одинадцяти номіналів — від 1 до 10 000, а згодом інфляційна — до мільйона.

Реформа 1925 року ввела нову валюту — пенге, яка складалась зі 100 філерів. Обмін проводився за курсом 12 500 корон на 1 пенге. Нову валюту початково надрукували на старих коронових банкнотах. До кінця Другої світової війни в обігу були банкноти 1, 2, 4, 5, 8, 10, 20, 40, 80, 100, 1000 пенге. На початках самостійності Угорщина використовувала на своїх банкнотах мови шести народів, у тому числі й українську — на останньому місці.

7.1.3. Грошова система українських земель під владою Румунії

Перед розпадом Австро-Угорщини 25 жовтня 1918-го у Чернівцях було створено Український крайовий комітет — як буковинська делегатура Української Національної Ради. Президентом краю було проголошено О. Поповича. Помірковані румуни на чолі з А. Ончулом погоджувались на поділ краю на українську і румунську частини, проти чого виступили румунські шовіністи на чолі з Я. Фльондором. 11 листопада 1918 року румунські війська окупували Чернівці та Північну Буковину. Нашвидку сформований з числа румунів «генеральний конгрес Буковини» 28 листопада 1918-го проголосив злуку Буковини з Румунією. На мирній конференції в Сен-Жермені 10 вересня 1919 року за Румунією було визначено Південну Буковину, а в Севрі 10 серпня 1920-го — усю Буковину.

За офіційною статистикою, 1920 року на території Румунії проживало близько 790 тис. українців, або 4,7 процента всього населення. Основними місцями їхнього проживання були Північна Буковина, Хотинський, Аккерманський та Ізмаїльський повіти Бессарабії.

У 1919 році в Румунії відбулась грошова реформа, у результаті чого на одинадцяти грошових знаках Австрії з номіналами від 10 до 10000 леїв ставили свій напис, а потім друкували власну валюту в леях у восьми вартостях від 1 до 1000. Розмінна одиниця до лея — бані. 1 лея =100 баням.

1000 пенге. Угорщина, 1945 р.

7.2. Грошова система українських земель 1939 - 1944 років

Період, що увійшов в історію людства під назвою Друга світова війна, охоплює рівно шість років — з вересня 1939-го по вересень 1945-го. Що стосується України, то Другу світову війну можна поділити на два виразних етапи. Перший розпочався 1 вересня 1939 року, коли німці напали на Польщу, а Радянський Союз незабаром окупував її східні території. Основна риса цього етапу, який торкався лише західних українців, полягала в переході їхніх