Читати книгу - "Секрети Лос-Анджелеса, Джеймс Еллрой"

Френка Д. Браунелла, одного з двох патрульних поліцейських, поранених у Святвечір минулого року в бійці з шістьма молодими людьми. Суддя Фіцью, взявши до уваги, що Браунелл перебував під психологічним пресом внаслідок поранення брата і що він уже звільнений з поліції без пенсії, дослухався до рапорта Відділу випробувальних термінів, де рекомендовано було не засуджувати Браунелла до тюремного ув’язнення, а покарати умовно. Він засудив Браунелла до року ув’язнення у тюрмі округу умовно й відпустив його з-під варти, зобов’язавши з’явитися за подальшими розпорядженнями до окружного інспектора Рендалла Мілтіра.

УРИВОК: «Лос-Анджелес Екзамінер», 29 травня

ВИРОК СТЕНСЛЕНДУ — ПОЛІЦЕЙСЬКИЙ ВИРУШАЄ ЗА ҐРАТИ

…журі присяжних у складі восьми чоловіків та чотирьох жінок визнало Стенсленда винним за такими пунктами обвинувачення: напад першого ступеня за обтяжувальних обставин, завдання побоїв першого ступеня, завдання каліцтв. Усі звинувачення пов’язані з активною участю поліцейського в скандально відомому побитті затриманих в Центральному відділку поліції Лос-Анджелеса, так званому «Кривавому Різдві». У своїх свідченнях сержант поліції Лос-Анджелеса Едмунд Дж. Екслі докладно описав «звірства Стенсленда щодо беззахисних людей». Адвокат Стенсленда Джейкоб Келлерман піддав сумніву свідчення свідка, заявивши, що більшу частину ночі, коли відбувалися ці події, Екслі просидів замкнений у коморі. Однак присяжні повірили сержанту Екслі, і у своїй заключній промові Келлерман, пославшись на рішення суду у справі Джона Браунелла (ще одного учасника різдвяного погрому, якому винесли умовний вирок), просив суддю Артура Фіцью проявити милосердя до його клієнта. Однак суддя не почув прохання адвоката. Він засудив Стенсленда, колишнього офіцера поліції Лос-Анджелеса, до року ув’язнення в одній із в’язниць округу й передав його офіцерам шерифської служби, аби ті доправили його до «Вейсайда». Коли Стенсленда виводили із зали, він проклинав та викрикував погрози на адресу сержанта Екслі, у якого коментарів із цього приводу взяти, на жаль, не вдалося.

НАРИС: недільний додаток «Лос-Анджелес Міррор», 3 липня

ДВА ПОКОЛІННЯ ЕКСЛІ НА СЛУЖБІ ПІВДНЯ

Перше, що вражає в Престоні Екслі та його синові Едмунді, — вони зовсім не схожі на поліцейських, хоча Престон прослужив у поліції Лос-Анджелеса чотирнадцять років, а його син Ед вступив до лав поліції у 1943 році, незадовго до того, як пішов у регулярну армію і в битвах на Тихоокеанському театрі військових дій заслужив бойову нагороду. Насправді ж, іще до того як клан Екслі емігрував до Америки, чимало його представників служили детективами у Скотленд-Ярді. Отже, повага до закону й правосуддя у сім’ї Екслі у крові, так само як і відданість справі.

Врізка: Престон Екслі здобув інженерну освіту в Університеті Південної Каліфорнії. Учився він вночі, тоді як вдень відловлював небезпечних злочинців.

Врізка: Покійний Томас Екслі, старший син Престона, здобув освіту у Поліцейській академії Лос-Анджелеса і був визнаний кращим курсантом за всю її історію. І сьогодні на стіні адміністративного корпусу Академії можна побачити пам’ятну табличку, встановлену в його честь. Через трагічний збіг обставин Томаса вбили на чергуванні незабаром після випуску.

Ще одна врізка: у 1941 році, коли йому було всього дев’ятнадцять років, Ед Екслі отримав срібну медаль і диплом з відзнакою Лос-Анджелеського університету! Ознайомившись із поколіннями родини Екслі, ми розуміємо, що вони просто не можуть бути типовими поліцейськими.

І батька і сина останнім часом часто згадували в новинах. 58-річний Престон Екслі спільно зі всесвітньо відомим аніматором, кінорежисером та ведучим дитячих телепередач Реймондом Дітерлінґом будують «Дрімленд» — дивовижний парк розваг, перший камінь у фундамент якого було закладено шість місяців тому, а закінчення будівництва намічено на квітень майбутнього року. Екслі-старший почав кар’єру в будівельному бізнесі в 1936 році, коли звільнився з поліції разом зі своїм другом та надійним помічником, лейтенантом Артуром Де Спейном.

У своєму розкішному особняку в Генкок-Парку Престон поспілкувався із репортером «Міррор», Діком Сен-Жерменом.

— Я мав диплом інженера, а Арт чудово знався на будматеріалах, — розповів він. — Ми об’єднали свої заощадження і взяли позику у незалежних інвесторів, які по праву оцінили нашу сміливість і підприємливість. Так і виникла компанія «Екслі Констракшн». Спочатку ми будували дешеві будинки, але поступово почали підвищувати свій рівень, перейшли до офісних будівель. Важливою віхою для нас стало шосе Арройо Секо. Я й мріяти не міг про такий успіх. А «Дрімленд» — вісімдесят гектарів землі, де здійсняться найзаповітніші бажання мільйонів людей — стане гідною вершиною нашої кар’єри.

Екслі посміхається.

— Рей Дітерлінґ — мрійник, — говорить він.— «Дрімленд» подарує багатьом людям відвідати світи, які він створив силою своєї уяви. Гора, якій він дав ім’я «Світ Пола», приголомшить будь-кого. Він назвав її на честь Пола Дітерлінґ, сина Рея, який трагічно загинув у горах під час сходження лавини в середині тридцятих років. Гора «Світ Пола» стане пам’ятником юнакові і в той же час буде дарувати людям радість, а певний відсоток доходів від її комерційного використання відраховуватимуть до дитячих добродійних організації. Тепер ви розумієте, що я не перебільшую, коли кажу, що «Дрімленд» — вершина моєї кар’єри.

Але, можливо, йому хочеться перевершити самого себе?

Екслі знову посміхається.

— Наступного тижня, — каже він, — я збираюся звернутися до Окружної ради з реконструкції та розвитку, а також до Лос-Анджелеського парламенту. Йтиметься про вартість масових перевезень в Південній Каліфорнії і про необхідність зв’язати південні міста штату новими шосе. Чесно кажучи, я хочу отримати замовлення на будівництво мережі шосейних доріг і збираюся запропонувати уряду штату вигідну угоду.