Книги Українською Мовою » 💙 Жіночий роман » Пастка для Бродського, Джулія Ромуш 📚 - Українською

Читати книгу - "Пастка для Бродського, Джулія Ромуш"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Пастка для Бродського" автора Джулія Ромуш. Жанр книги: 💙 Жіночий роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 32 33 34 ... 77
Перейти на сторінку:
Розділ 26

Ми їдемо до клубу. Коли я скинула з себе пальто, Вадим просто втратив дар мови на пару секунд, а потім щось пробурчав. Я їду і розглядаю його — він не поголений, щетина красиво обрамляє його обличчя, надає йому брутальності, він дуже задумливий і постійно дивиться в дзеркало заднього виду.  

  

Дивлюся туди ж, а там ... ну прям картина маслом, їй-богу. Ця секс машина ніжно обіймає Алінку і тримає її за ручку. Чорт, та я впевнена такі мужики себе так не поводять! Вони різко хапають за дупу однією рукою, за груди іншою. А тут просто ... ідилія. Лялька ніжно йому посміхається і щось щебече. Уривками чую, що якась нісенітниця про романтичні фільми. Мужик вже повинен плюватися і матюкатися, а ні, сидить, слухає її. Я мимоволі посміхаюся хижою посмішкою.  

  

- Лисенятко, ти зараз виглядаєш як маленька відьмочка, яка варить зілля, — посміхаючись каже Вадим і гладить моє коліно. Згадую мій сон, де він вибивав з мене визнання, беру його руку і скидаю з мого коліна. Ні, ну а скільки можна? Всі трусики вже мокрі...  

 - Бачив багато відьмочок за цією справою? - Запитую в нього і посміхаюся. Він трохи нахиляється до мене і шепоче:  

  

- Всі вони відходять на другий план, коли з'являєшся ти, моя Чарівниця! - Ох, він так сказав це і начебто випадково повернув свою руку назад  мені на коліно, підняв трохи вище і ковзнув по внутрішній частині стегна вгору ... Я видала маленький схлип ...  

  

- Неначе, як в перший вечір, пам'ятаєш? - Ох, я вся червонію, а він сидить і шкіриться.  

  

Ми під'їжджаємо до клубу. Ого, тут така черга, що у мене з'являються сумніви, що ми потрапимо туди.  

  

- Ковбой, а ти впевнений, що ми сьогодні потрапимо в цей заклад? - Грайливо питаю я.  

  

- Не переживай моя дика кобилка, у нас ВІП зона. - Відповідає мені та підморгує.  

  

Ми проходимо в клуб. Так, тут, звичайно, круто, нічого не скажеш. Величезний танцмайданчик, музика запальна і люди в таких нарядах, явно куплених за велике бабло. Нас проводять у ВІП зону, це невелика кабінка. Я червонію від думки, що якщо Алінка зі своїм жеребцем залишать нас тут удвох, то я осідлаю свого ковбоя... 

  

Ми робимо замовлення з Лялькою - беремо пляшку дорогого шампанського, чоловіки  беруть собі віскі. Я оглядаюся на Вадима, і він шепоче мені на вушко, що машину забере водій, а ми поїдемо на таксі.  

  

Нам приносять нарізки - сирна, м'ясна, фруктова і ще купу усього. Я роблю ковток шампанського й о боже мій, яке воно смачне! Я швидко осушую келих, і Вадим тут же доливає мені ще.Чорт, головне не напитися! Бентежуся від того, як швидко починає хмеліти моя голова  і я розумію, що "Чорт, Олеся, ми все просрали!"  

  
Дивлюся на Ляльку, а там радості повні штани - він щось їй воркує на вушко, а вона хіхікає, ніжно гладить його по руці на своєму коліні. Ааа, та ці мужики нас зачарували, ми як два слухняні курчати — ведемося на їх дії та сексуальність. Ага, сказала та, що десять хвилин насолоджувалася тим, як ніжна рука погладжує частину від талії до дупки. 

  

Вони розповідають нам історії з універу. Те, як вони посперечалися і їм довелося пройтися по універу голими, прикриваючи свою гідність листочками з зошита. І головне, що цей випадок зробив їх потім мега популярними серед дівчат.  

  

Те, як вони напилися і зробили татуювання на згадку. До речі, я раптом зрозуміла, що хочу облизати його полум'я на руці язичком ... Так і прошепотіла йому на вушко: 

  

- Я обов'язково обпечу свій язичок об твій вогник. - Він мене ще міцніше притягнув до себе.  

  

- Я бачу Лисенятко перетворюється в хитру та пристрасну Лисицю від спиртного? Але мені це навіть подобається! - І прикусив моє вушко ... Ах, це було просто ... безумно.  

  

А у Льохи на тій же руці, що й у Вадима, було тату вовка, який шкіриться і показує свої ікла.  

  

- Ооо, я сподіваюся твій вовк не нападе на мене? - Воркує Алінка, а він відповідає їй на вушко, і вона червоніє.

  

І тут трапляється найстрашніше - ці два голубки йдуть на танцмайданчик і Алінка кидає нам перед виходом:  

  

- Ми не на довго, сподіваюся ви будите себе пристойно поводити, і ми не побачимо геніталій, коли повернемося. 

 - Повір мені дитинко, побачивши раз ти більше не зможеш від цього відмовитися, — каже їй услід Вадим.  І вона починає сміятися і похрюкує. 

  
- Ну що, червона шапочка, залишишся такою ж зухвалою на язичок, коли залишилася одна з сірим вовком?  Або ти боягузка?  - Він дивиться на мене та  пожирає поглядом. 

  

  - Ні, мій сірий вовк, я повинна захищати свої пиріжки.  - Кажу я і сама на нього накидаюся. 

  

  Ооо, я сідаю на нього зверху, його руки хапають мене за сідниці та притискають до себе.

  

  - А ти, зухвале Лисенятко, любиш бути головною? 

  

  - Ахах називай мене "моя пані" мій сірий вовк, - сміюся я, а потім  стаю серйозною. Бачу в його очах, що ми більше не граємо. В його очах я бачу, що він серйозно ставиться до мене і навіть дуже.  Господи, прошу тебе, не дай мені помилитися в цьому чоловікові, адже я збираюся стрибнути в цей вир з головою. 

  

Я гладжу руками його вилиці, я так давно хотіла доторкнутися до цієї щетини. 

  

  - Вона так приємно колеться... Хотіла це зробити ще в перший день, як побачила тебе. - Я бачу здивування в його очах.  Проводжу великим пальцем по його губах  і цілую його. 

  

Його язик моментально змушує мій рот розкритися, він такий наполегливий і зухвалий. Ох, як він пестить мій язик...  Цей поцілунок повний пристрасті та бажання. Ми вкладаємо в нього всю нашу пристрасть, яка накопичилася в нас за всі ті дні.  Він притискає мене до своїх стегон, і я відчуваю, як його член впирається мені між ніг ... Ммм, це приємно! 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 32 33 34 ... 77
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пастка для Бродського, Джулія Ромуш», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Пастка для Бродського, Джулія Ромуш"