Читати книгу - "Королівська кров, Ана-Марія Еріш"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Ми, хлопці, любимо плітки не менше. Що ж ще робити вечорами в незнайомій Академії, як не обговорювати те, що з нами сталося за день. - він наніс перший удар. - І можеш не переживати, далі мене то не піде.
- Я і не переживаю. В цьому ж немає нічого такого. Та й ми дорослі люди. - я вже автоматично відбивала удари. - Це був хвилинний порив. До того ж це абсолютно нічого не значить. Принаймні для мене.
- То він тобі не подобається? - Роуен опинився занадто близько.
- Я не з тих, хто здатні відчути симпатію за такий короткий час.Мені потрібно краще дізнатися когось, аби зрозуміти це. А ви тут лише кілька днів. - я відійшла від нього, парируючи новий удар. - До того ж не такий вже й він і класний.
Хлопець розсміявся. І це був досить м'який та приємний звук. Але от порівняти з Заком неможливо. Він гарний і, на відміну від Роуена, вміло цим користувався.
- Зазвичай, всі просто божеволіють від нього. - пояснив він. - Чи може твоє сердце зайняте?
- Ага, мною і зайняте. - пожартувала я.
З Роуеном було тренуватись комфортніше. Його жарти дуже підіймали настрій, і на мить я забула про всі проблеми. Навіть про Зака не згадувала, а він все ж поглядав на нас. Так, зізнаюсь, підготовка в Роуена була не настільки вражаючою. Проте, мені ще до нього дуже далеко. Все ж вони випускники Академії Непростих. Тепер мені стало цікаво, а який же Саймон?
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Королівська кров, Ана-Марія Еріш», після закриття браузера.
